Ох, і непосидющий вдома, цей Петро Петрович Грицай US1REO.

Завжди у нього в голові крутяться якісь ідеї, плани. За ним вже назавжди закріпилось прізвище QRPeter.
Так що ж то за ідеї у QRPetera?
Виникла у нього ідея організувати Український QRP клуб. Організував. Працює й досі і клуб і його сайт.
Ще ідея. Порацювати з колективом росіян з гори Ай-Перті (Крим) малою потужністю. Здійснив.
Знову народилась ідея. Пройти на саморобному плоті з радіостанцією по Десні до самого Остра. Пройшли.
Незважаючи на стан здоров'я, умовив своїх ніжинських колег знову на Десну та попрацювати на УКХ.
Попрацювали з Черніговом, Ніжиним та Прилуками, відпочили всі чудово та ще й рибки деснянської наловили на юшку.
Дорогенький QRPeret!
Наснаги тобі в усому. Наснаги твоїм колегам UR5RQN, UR5RQQ.
Хоть ти і мій МУЧИТЕЛЬ, але я завжди тебе люблю і завжди допоможу.
73! 72! Твій Антонович, з Чернігова, що над красунею Десною.

Від US1REO
Доповнення. Вже після.

Дякуємо за добрі слова. Особливо розчулений Андрійович. Я його розумію,
прожив життя, віддав всього себе роботі, дітям в школі, дітям на СЮТ, втратив здоров'я, а тепер держава
навіть спасибі не скаже. Тільки Володимир Антонович оцінив і подякував йому.
Дай Боже тобі здоров'я!!!
У вівторок Вітя US1RCH з Сергієм UR-S-73  на човнах будуть сплавлятися з Чернігова до Остра.
На жаль, я за станом здоров'я не можу приєднатися до них, а так хочеться!
Не беруть з собою радіостанції, тому це не можна назвати радіоекспедицією. Ех,
якби я міг, організував би ще одну чудову радіоекспедицію, але...
73! Петро, US1REO

P.S. Висилаю ще два фото.

1. По дорозі знайшли суху гілку для багаття і
притягли за собою до місця стоянки. Я ще ніколи не бачив стільки комарів!
Повечерявши біля багаття, сховалися в палатки і працювали в ефірі, бо за
межами палаток лютували комарі.

2. Друге фото зробив, коли вже поверталися
до дому. Спека неймовірна, корови залізли до води і сидять там,
відмовляючись виходити.
 

Приїхали і зразу за антенні справи.

А ці "піонери" обміровують. Радіо то одне. Що нам робити?

Не сидіти ж нам без діла. Підем на рибалку та наваримо юшечки. Готовим вудочки.

Анета на УКВ вже працює.

Владислав Андрійович UR5RQN: - "Я казав що буде юшка".

Владислав Андрійович UR5RQN в спогадах про минуле.
Який радісний в минулому був час. Дитячи голоси в ефірі з Ніжина завжди було чути на КХ. Всі вони вийшли з колективки СЮТ,
де я був керіником. По світу розлетілись. Стали знаменитими та вченими людьми.
І я радий тому, що й моя частка є в цьому.
А зараз. Нема ні коллективки, ні СЮТ. Натомість зараз є цигарки, зелений змій а то і наркота.
Сумно на душі за те, що не чути дитячих голосів на КХ з Ніжина. Дуже сумно.
 

А це теж спогади про Десну-красуню.

Вільний текст до фото з спогадів Володимира UZ1RR ex UB5RR

До речі.
Чи історична радіодовідка.
Владислав Андрійович UR5RQN та ваш покірний слуга є настарішими стажними аматорами в області
А за нами? А за нами нема ніхто.
Теж сумно.
73! UZ1RR