URS НОВОСТИ

 



10 правил українського патріота
Написав Степан Ленкавський UT6WG

Вступ з`ясовує, що таке Український Націоналізм та як він постав. Український Націоналізм випливає з глибини Українського Духу. Націоналізм - це Дух одвічної стихії. Існує з того часу, відколи існує Український Нарід. Проявився вперше тоді, як перший раз пролилась українська кров в обороні цілості та незайманості Українського Народу. Коли український хлібороб з ралом та мечем виступив у степ орати землю - творити нове життя - і в обороні зораної скиби - створеного життя -  підняв меч; коли в тій боротьбі пролилися перші краплі крові - української крові - в обороні життя, творчої праці на грані двох світів, на межі Азії та Европи, - відтоді Українська Нація, ведена творчим духом, ніколи не нехтувала долею призначених ії кордонів.

Серед найбільших лихоліть Українська Нація творила нову культуру, переплавляючи у своєму горнилі впливи Заходу і Сходу. Цей Дух дав силу витримати татарське лихоліття, коли творче життя Українського Народу було зруйновано, а сам нарід винищувався. Серед цих жахливих умов Дух української стихії дає українській спільноті силу й динаміку чину далі продовжувати боротьбу за вільне творче життя, за встановлення нового ладу. В цій боротьбі зароджується і формується Українська Нація довкола своєї провідної верстви. У горнилі Української Нації витворюється, перетоплюючи впливи Заходу і Сходу, нова культура її нової доби, - ідея національної і соціальної справедливості, організація проводу з усіх верств Українського Народу.

В задумах Провідників Нації знову бачимо прояв боротьби за сповнення місії Української Нації. У зривах повстань коліївщини веде одвічний Дух стихії у бій за вільне творче життя і соціальні права. Навіть у неволі ми вели боротьбу за нове життя. Доказом цього є поява могутнього генія Шевченка, що у своїх творах втілив волю й ідею Нації. В ньому проявляється сила Духу української стихії. Дух дає йому відвагу сказати гірку правду могутнім цього світу у вічі та грозити судом. Доказом невмирущості Ідеї Нації є події 1917 року. По довголітній неволі Українська Нація стихійною силою Українського Духу творить нове життя з кличем “Воля або смерть!”. Але й надалі Українська Нація з печаттю сили Духу української стихії бореться за сповнення місії ”на грані двох світів”.

Породженням цієї боротьби є самостійність Карпатської України, відновлення самостійності Української Держави 30 червня 1941 року. Від 20-х років ведеться боротьба. Жахлива доля жертв... Але “здобудеш... або згинеш...”, - ось наказ стихії нашого часу. Дух української стихії дав нам силу витримати серед татарського лихоліття – збавив від “татарської потопи” – покликав до нового життя. Він і сьогодні кличе нас до боротьби. В цій перпективі сторіч бачимо силу Українського націоналізму в різних його проявах, залежно від потреб і життєвих обставин.

Вступ окреслює нам поняття Українського Націоналізму як:

а) ідеології – провідних засад, ідей, змісту і цілей життя;
б) світогляду – цілісності поглядів на світ, розуміння світу і життя.

В цих десяти точках завершені вимоги нашого поступу. Мусимо беззастережно їх виконувати.
Декалог поділяється , в основному, на дві частини.



Перша частина – це націоналізм, як суспільно-політичний рух,
тобто здійснення вимог нації на основі законів її розвитку.


1. Тому вже перша точка звучить “Здобудеш Українську Державу або згинеш…”. Вона є основою. Наступні точки є диспозицією, як чинити, щоб здобути. Вона вказує нам мету нашого життя. Завжди мусимо вести безоглядну боротьбу за Українську Державу. Цій боротьбі мусимо присвятитися цілком, незважаючи на ніякі жертви. Вести боротьбу не значить тільки боротися – змагатися зі зброєю в руках. Мусимо вести боротьбу в усіх ділянках життя, залежно від обставин і вимог. Ця боротьба має бути повною посвяти.


2. В першу чергу не плямити ні честі, ні слави своєї Нації власними вчинками.  Нечесними вчинками принижуємо свою особисту гідність та гідність Української Нації. Треба перевиховувати аморальних членів нашої спільноти, вести боротьбу з очорненням Української Нації її ворогами. Завжди пам`ятати, що честь і славу Української Нації творимо ми – члени цієї Нації.


3. Ця точка тісно пов`язана з першою. Пам`ятаючи про свою життєву мету, мусимо бути готовими до боротьби за неї. Мусимо пам`ятати про вирішальні дні наших змагань і постійно готуватися до остаточного змагу і бути морально готовими до нього. При тому треба усвідомлювати, що наш змаг ведеться і вестимиться в усіх ділянках нашого життя. Мусимо бути готовими морально і фізично.


4. Гордитися природнім зв`язком з УкраїнськоюНацією. Гордитися своєю традицією - могутністю. Гордитися вічною боротьбою, що її веде Нація за здійснення своїх устремлінь. Гордитися місією, що її доля судила виконати Українській Нації на грані двох світів.Це не сміє бути пустою гордістю. Це має бути гордість-чеснота, що має запалювати і вести до ще більших геройств у боротьбі за сповнення нашого історичного призначення, за славу Володимирового Тризуба. Мусимо гордитися, що саме нам припадає почесне завдання боротьби за Українську Державу, що саме ми маємо здобути ” кращу долю в боротьбі “.


5. Пам`ятаючи про боротьбу, про наші завдання, мусимо пам`ятати і про смерть наших Борців-лицарів, що впали за нашу Ідею. За їхню смерть мусимо відомстити. Та мстити не персонально вбивцям, а на всьому фронті боротьби. І не тільки вогнем і мечем, але, в першу чергу, своєювідданою працею на шляху до нашої мети. Працюючи для добра справи, працюємо для її здійснення. Перемога нашої Правди помстить смерть Великих Лицарів. Друга частина Декалогу- організаційна, вказує основні напрямки суспільної праці.


6. Раціональність – одна з головних умов правильного ведення організаційної праці. Мовчати- значить говорити там, де потрібно. При тому треба пам`ятати, що організація ніколи не утаємничує своїх ідей.


7. Ми мусимо нести тягар боротьби за нашу Ідею. Тому мусимо пам`ятати про 1 та 4 точки Декалогу і завжди бути в її епіцентрі, там, де найважче. Бути завжди розсудливими. В ім`я справи не завагатися виконати будь-який чин.


8. Взаємодіє з 5 точкою Декалогу. Ми повинні не тільки мстити за смерть Великих Лицарів, - але й вести безоглядну боротьбу з нашим ворогом. Мусимо поборювати його морально - своєю поведінкою, духовною вищістю, гордістю. Мусимо показати ницість наших ворогів, викривати їхні аморальні засоби боротьби.


9. Успіх боротьби залежить і від того, що саме ворог знає про неї. Тому ніколи й нікому не сміємо зрадити повіреної тайни. Пам`ятаючи про честь і славу своєї Нації, про гордість, що саме нам судилося боротися за краще майбутнє ( 2 і 4 точки ), мусимо бути готовими витримати найжорстокіші тортури, моральні і фізичні, але не зрадити тайни.


10. Після здобуття Української Самостійної Соборної Держави мусимо стати її творцями, мусимо її будувати. Тому тепер мусимо виховуватив собі риси доброго громадянина. Зі здобуттям Української Держави не сміємо насолоджуватися перемогою, а мусимо її негайно закріпити. Наш відпочинок у творчому труді. Перемогу нашої боротьби закріпимо тоді, коли Українська Держава стане могутньою Зі здобуттям Української Держави мусимо пам`ятати про місію творення нового життя на грані двох світів. Наше геополітичне положення вимагає від нас не тільки постійної праці у сповненні нашої місії, але й постійної готовності вести боротьбу за її здійснення. Щоб повністю виконати її, мусимо бути творцями- борцями. Цій місії ми з повною відданістю, як і в боротьбі, так і в творчому труді, мусимо посвятитися, бо інакше втратимо силу свого Духу, і це стане причиною нашого занепаду.



” ...Нація – це вищий ступінь розвитку народу. Це ідейно-політичне оформлення й завершення народу.“
Дмитро Мирон-Орлик. ” Ідея і чин України “...

 


UZ1RR Updated: