Ліга радіоаматорів України та ТСОУ, що спільного?
М.І.Войнаровський, UT5NA
Доповнено 06 02 2009
Як для кого, а для мене радіоаматорство 60-80 -тих років залишилось в пам’яті чимось незвичайним та
особливо - інтересним захопленням.
Може тому, що опікувалась нами дуже відповідальна і поважна організація на державному рівні, бувшого тоді Радянського Союзу – ДТСААФ. Або ще так - ДОСААФ (на російській мові, тут і далі по тексту), - назва, до якої ми так звикли. Звичайно, це була система зі своїми недоліками та перевагами, але чітко відпрацьованим механізмом, своїми підходами до розвитку радіотехнічних видів спорту по всій країні, з Федераціями радіоспорту в кожній області. Саме в ці роки радіоаматорство прогресувало, незважаючи на використання повністью саморобної техніки. В кожній області були створені Радіоклуби, а згодом Радіошколи, в яких на професійному рівні йшла підготовка юнаків для служби в лавах радянської армії. До цього мали відношення також і радіоаматори, для них завжди були відкриті двері цих установ. Але життя непередбачуване, чомусь завжди змінюється, як і саме радіоаматорство.
Наша країна стала самостійною та незалежною. Змінилась назва ДТСААФ на ТСОУ, загубивши першу букву «Д» - добровільне, та велику армію для себе, - армію добровільних радіоаматорів. Структура ТСОУ стала повністью комерційною і тут не до радіоаматорства і захоплень, життя диктує свої умови, але все ж таки, інколи наші інтереси пересікаються. Створення радіоаматорської організації – ЛРУ, було непоганаю задумкою, але повністью до кінця непродуманою, має свої недоліки та відстає в своєму подальшому розвитку.
Всім відомо, що ТСОУ та ЛРУ давно перебувають в “цивільному шлюбі”, а причиною розірвання законного
такого ”шлюбу”, мабуть, є колишній ДОСААФ, а “діти ЛРУ” – радіоаматори, стали напівсиротами і нікому
зараз не потрібні.
Останнім часом багато розмов про недоліки в роботі ЛРУ, а в Інтернеті багато пропозицій по реанімації ЛРУ. Ознайомившись з публікаціями відомих авторів, матеріали яких знаходяться постійно на сайтах, з матеріалами в газеті ,,Радіоінформ”, розумієш яке стоїть простистояння навколо нашої організації - Ліги радіоаматорів України. Це має своє, обгрунтоване пояснення, але проходить в односторонньому порядку, без реакції відповідальних керівників нашої ЛРУ. Погодьтесь, непогана вибрана тактика для самозбереження.
Майже всі знають, що наш Президент Ліги радіоаматорів України – А. Лякін, UT2UB одночасно являється штатним працівником і начальником ЦСТРК ТСОУ (центральний спортивно-технічний радіоклуб товариства сприяння обороні України). Тобто, ходить на роботу з двома портфелями і дуже добре, що залишився на посаді керівника ЛРУ і це непогана нагода, взяти з нього зобов’язання про розвиток подібних радіоклубів при обласних комітетах ТСОУ. Чому при Центральному Комітеті ТСОУ є Радіоклуб, а на місцях - в обласних центрах таких не має ? В деяких обдастях вони існують, але в основному по ініціативі самих радіоаматорів. Значить щось не доопрацьовано, структура дальше не розвинена, відсутня державна програма розвитку радіоаматорства та підтримки. Хоч обласні ТСОУ на самофінансуванні, але скоріше всього, їм доводять плани по розвитку технічних видів спорту. В ЦСТРК вони складаються і затвержуються на всі види радіоспорту, а в обласних комітетах ТСОУ дозволяється мати кошторис на такі заходи. Полковники обласних ТСОУ (не буду називати їх чорними бо раніше вони отримали астму при вимові слова – ДОС-А-А-Ф ), користуючись ентузіазмом радіоаматорів, які не шкодують час і здоров’я, виїзджають на різні КХ і УКХ змагання, очні та заочні в основному за рахунок своїх коштів, просто звітують і ставлять ,,птіцу” про виконання, не приклавши ніяких зусиль. Перед наступними змаганнями знову приходить циркуляр з Києва і положення про змагання, ,,тов. Миколайчук А.М.– до керівництва!” Чи довго вони будуть так керувати?
Так і в цьому році, 10 лютого пройде очний Кубок ЦСТРК по радіозв’язку на КХ біля міста Львова і запрошення для “бажаючих” розіслані по ТСОУ більшості областей України.
Невже обласні комітети ТСОУ профінансують такі змагання? Сумніваюсь, але в кращому випадку передадуть положення головам обласних
відділень ЛРУ з резолюцією – “До виконання!” А Ви – радіоаматори, якщо хочете, їдьте за свої кошти і змагайтесь собі у задоволення.
Можу помилятись, може дійсно останнім часом щось змінилось в комітетах обласних організацій ТСОУ. Тоді головам обласних відділень ЛРУ терміново потрібно скласти кошторис... Hi!
Тільки окремі обласні ТСОУ допомагають радіоаматорам траспортом, фінансами та всім необхідним, то про який розвиток радіоаматорства, в цілому, може йти мова? В свій час колектив нашого району звертався за допомогою в Вінницький обком ТСОУ про виділення приміщення, нам не відмовили, але й не допомогли, назвавши нашу організацію гуртком. Можна собі уявити – гурток, в якому гуртківцям від 18 до 70 років! Автошкола ТСОУ, отримавши на халяву, з баланса на баланс, колишнє приміщення райкому ДОСААФ, структуру якого також розвалили в цілому по Україні, точніше скасували, робить ремонти і відкриває магазин хозтоварів, а вільні кімнати здає комерційним структурам, є навіть “салон краси”.
Який тут може бути розвиток технічних видів спорту? Звертались навіть в ЦК ТСОУ та ЦСТРК України, але відповіді, в тому числі від А. Лякіна особисто, не отримали. А в районах у нас сидять маленькі князьки і владствують собі у вигоду, користуючись службовим положенням. Радіоаматори не вимагають матеріальної бази, та вона і раніше сильно не відрізнялась багатством, особливо в ДОСААФ, просто вони не мають де зібратися для організації спортивних заходів, ім необхідні приміщення, і хай їхній ентузіазм буде своєрідною платою за оренду таких приміщень і виступом в змаганнях, хоча б для звітності обласних ТСОУ.
Тому є велика можливість А. Лякіну підготувати листи про співпрацю, перекласти їх з одного портфеля в інший та домовитись з обласними комітетами ТСОУ, укласти угоду. А може - в наказному порядку ЦК ТСОУ, якщо голови обласних комітетів не захотять допомогти нам. Таку можливість не можна втрачати, адже основні змагання згідно планів, різні спортивно -технічні заходи і Чемпіонати України проводяться спільно з ТСОУ.
Вже колись відмовились від ДОСААФ і дуже раділи, набрид він нам, як гірка редька. Тепер ж необхідно зняти шляпу перед бувшими тоді полковниками, які терпіли наші виходки і чвари, оплочували оренду, виділяли транспорт і бензин, фінансували проведення змагань, хоч і невеликими коштами.
Радянський Союз розпався, а разом з ним і ДОСААФ. Не хочу агітувати про повернення в минуле, але співпрацювати, шукати спільні інтереси тепер вже з ТСОУ - можливо. Створення окремої організації - Ліги радіоаматорів України, опираючись чисто тільки на членські внески, які мізерні, без матеріальної бази, було утопією з самого початку. Так, ТСОУ не має матеріальної бази, але воно має основні фонди, куди входять будинки і приміщення. Зрозуміло, що вони хочуть здати їх в аренду, такі реалії життя і їм потрібно якось сьогодні вижити, але ми – Радіоаматори вимагаємо не так вже й багато. Непогано почуває себе ЛРУ, куди
відраховуються всі області свої внески, а QSL-пошту при цьому, оплочуємо чомусь додатково. Також, багато
є інших питань.
Сильно підірвало ЛРУ, - обрання в попередньому періоді президентом Ліги України гр. І.Зельдіна – UR5LCV, тоді керівництво перемістилось в м. Харків.
Тепер на керівництво претендують інші ”лідери” з перефірії та деякі області. Наприклад , – активісти
м. Львова. Яке може бути керівництво, які питання вони можуть вирішувати в ЛРУ, коли всі вищі інстанції
в Києві.
Мабуть тільки листами. Або наприклад , обласна Ліга звертається по СПС в місто Мелітопіль Запорізької обл. до відповідального про видачу СПС (спец. поз.сиг.). Мелітопіль вирішує питання про видачу СПС, звертаючись знову ж таки, в м. Київ в “Укрчастотнагляд” з листом про можливість видачі СПС, після чого ,,Укрчастотнагляд” знову сповіщає Мелітопіль та обласну філію УДЦР про видачу спецпозивного. Кому така волокіта потрібна і контроль з боку ЛРУ?
Таке право треба віддати на місця в обласні відділення Ліги та обласні філії УДЦР, вони серйозно витримують всі інструкції. А як би була створена альтернативна радіоаматорська організація, наприклад , Федерація радіоспорту України, то хто тоді буде контролювати СПС? На сьогоднішній день втрачений інтерес до таких спецпозивних, але це вже тема окремої розмови.
Є також багато спірних питань, а тому, необхідно постійно вносити зміни до Регламенту радіоаматорсткого зв’язку України, а не один раз в десять років. Ідеального Регламенту ніколи не буде і його потрібно вдосконалювати.
Зараз проект нового Регламенту представлений для розгляду і таке враження, що його автор виступає в одній особі, не знайомий зі старим і поки що, діючим документом, або загубив деякі сторінки.
Краще, хай вже цей Регламент залишається в старій редакції.
На мій погляд обговорення проекту потрібно подовжити, не поспішати і врахувати всі зауваження радіоаматорів.
