СПІЛКУЙМОСЯ УКРАЇНСЬКОЮ

 

МАЛИЙ ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК ЖИВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

З ТЕХНІЧНИМИ І РАДІОАМАТОРСЬКИМИ ТЕРМІНАМИ

ВІД ЮРКА СТРЄЛКОВА-СЕРГА (UT5NC)

 

 

 

 

 

 

 

 

© Текст словника захищений Законом України про авторські та суміжні права.

Публiкацiя або передрук без згоди автора забороненi.

 

Кожна нація є невід’ємною складовою частиною всесвітньої цивілізації, гарантом та рушієм її розвитку, окрасою і надбанням світу. Мова – це форма існування нації, її самовтілення, природній засіб згуртування людей, найміцніший кордон, що захищає націю від зовнішнього втручання та поступового зникнення.

В мові зберігається вся історія нації, від початку її існування. Мова є тим “чарівним ключом”, котрий здатен відчинити найпотаємнішу браму історії людства.

Тривалий період бездержавності, чужомовного панування, численних людських втрат призвів до знищення витоків української мови, зникнення багатьох самобутніх слів і термінів, затримав її природній розвиток.

Мовний безлад породжує безлад суспільний, безлад суспільний породжує безлад політичний, безлад політичний породжує безлад економічний, а безлад економічний веде до занепаду країни. В одній країні повинна бути одна мова. Головна стратегічна мета кожної країни, – її національна ідея, – полягає в об’єднанні всіх громадян однією спільною мовою і культурою, щоб в усій своїй історичній самобутності і відмінності назавжди залишитись присутньою на Землі складовою частиною людства.

Найбільшою вадою багатьох сучасних перекладів на українську є проста заміна слів, без уваги на їх правдиве значення. Відтворюючи суто українські термiни і слова, уникаючи іншомовних запозичень і нашарувань, пропоную вашій увазi окремi приклади складних перекладiв, необхiдних для повсякденної дiяльностi та проведення україномовних радiозв’язкiв.

Поки фахівці, сидячи у затишних кабінетах, надолужують згаяне, складаючи свої академічні словники та розмовники, віднаходять і відроджують необхідні слова, кожен з нас не повинен залишатись осторонь, адже мова живе і розвивається лише тоді, коли вона активно і масово використовується.

Цей словник – лише мала краплина в безкрайньому морі української мови, що відбиває не тільки її давнє походження, багатство і красу, але й втрати, котрі вона зазнала за століття свого забуття.

Збережемо слова – не втратимо мову, не загубимо історію нашого народу, прославимо українську націю і країну!

 

АБЗАЦ – ВІДСТУП

АБСОЛЮТНО – ЦІЛКОВИТО

АВСТРИЙЦЫ – ШВАБИ (буквально: “зваблені”, тобто ті, кого звабили, переманили на свій бік інші народи)

АДРЕС – АДРЕСА (н.п., поштова адреса)

АРОМАТ – ПАХОЩІ

“БАЛДЕТЬ” – “ЧМАНІТИ” (н.п., “я від тебе чманію”)

БЕЛИЗНА – БІЛИНА (н.п., “снігова білина”, відбілювач “Білина”, “білина зубів”)

БЕЛЬЁ – БІЛИЗНА

БАНТИК – КЛЮЧКА

БЕРЕТ – ЧЕПЕЦЬ (н.п., “червоний чепець”)

БИЛЕТ – КВИТОК (буквально: “поквитатись”, звідси: “ми квити”, “хватит” ( рос.), “quite” – англ.,“квітка” – знак примирення, Кван Янг (кит.) – Янгол Поквітання (“Богиня Милосердя”), боротьба Те-Кван-До)

“БОЖЬЯ КОРОВКА” (насек.) – ДУДЕНЬ

БОЛОТО – БАГНЮКА (від “бал” – вода, “гнюк” – гниль. Вода арабською “бел”, грецькою ”бал”. Балля – воду ляти, балуватись – воду розливати, баламут – воду мутити. Українське прізвище Бубела (колись – Бенбелла) арабською означає “Син водолія”)

БОЛЬШОЕ СПАСИБО – ДУЖЕ ДЯКУЮ, ВЕЛЬМИ ДЯКУЮ (спасибо – от “спаси бог”, дякую – от “дзин куй” – “добра людина”)

БОЧКА – ДІЖКА (основа: “їж”, як в слові “їжа”)

БРЕВНО – КОЛОДА

БРЫНЗА – БУЦ

БУЛКА – ПАМПУШКА

БУРЬЯН – БУР’ЯН (буквально: “кінська їжа”, “бурак” (“бур”) – араб. “кінь” (звідси “сивка-бурка”), “ян” – їжа, ”першоначало”, звідси “ядний”, “ням-ням”, “няня”, “нене”)

ВЕДЬ – АДЖЕ

ВЕЗЕНИЕ – ТАЛАН (“не везёт” – “не таланить”)

ВЕЛОСИПЕД – РОВЕР (“ро” – ров, рів, низинний шлях, англ. “row” – “дорога”, “вер” – вертіти, звідси: ”верста”, “наверстувати”)

ВЕРТОЛЁТ – ГВИНТОКРИЛ, ГЕЛІКОПТЕР (грец. “гелі” – крутити, “коптер” – висіти, звідси “копоть”, “коптіти над книжками”)

ВКЛЮЧИТЬ – УВІМКНУТИ

ВКУС (о продуктах) – СМАК (н.п., “тістечка на будь-який смак”)

ВКУС (о вещах) – ВПОДОБА (н.п., “шпалери до вподоби”)

ВОДА (давнє) – ДУНЯ (звідси “Дунай”, “студена”, приспів “ой, дана-дана”)

ВОДОПАД – ВОДОГРАЙ, ВОДОСПАД

ВОЛОСЫ (на теле) – ВОЛОССЯ

ВОЛОСЫ (на голове) – КОСИ (волосинка – косинка)

ВОПЛЬ – ЗОЙК

ВОРОТА – БРАМА (буквально: “пробитий руками отвір для сонячного світла” – “б-ра-ма”)

ВОССТАНАВЛИВАТЬ – ВІДНОВЛЮВАТИ (н.п., кінескоп)

ВОСХИЩАТЬСЯ – ДИВУВАТИ (н.п., достойный восхищения – гідний подиву)

ВРЕДНЫЙ (о человеке, животном) – КАПОСНИЙ, КАПОСНА (про людину, тварину)

ВРЕДНЫЙ (н.п., о грибе, напитке) – ШКІДЛИВИЙ (н.п. про гриб, напій)

ВЫЕМКА (н.п., писем из почтового ящика) – ВИЙМАННЯ

ВЫЕМКА (н.п. выбитое углубление в стене, дороге) – ВИЇМКА

ВЫКЛЮЧИТЬ – ВИМКНУТИ

ВЫПРЯМИТЕЛЬ – ВИПРОСТУВАЧ (н.п, змінного струму, механічний прилад)

ВИТОК – ЗВIЙ (н.п., “10 звоїв”)

ВЬЮГА – ЗАВІРЮХА

ГАЙКА – МУТРА

ГАЛСТУК – КРАВАТКА

ГИРЯ (греч. “гірос” – “кругляк”) – МЕНА (звідси “безмен” – “без гир” – пружинні ваги)

ГЛУШИТЬ – ТЛУМИТИ (глушитель – тлумник)

ГОЛУБОЙ – БЛАКИТНИЙ (буквально: “благородний”, “бла” – благо, “кит” – роджений. Звідси ”китна коза”, ”kid” англ., “kinder” нім., “gita” санскр., місто Житомир (колись Китомир), місто Кіто, “риба-кит” – риба, що народжує, вислів “блакитна кров”)

ГОРЮЧЕЕ (топливо) – ПАЛЬНЕ

ГОРЮЧЕЕ (то, что горит) – ЗАЙМИСТЕ (замість “Вогненебезпечно” на бензоцистернах слід писати “Займисте”)

ГОСПОДИН – ПАН (буквально: “нащадок людини”, “па” – після, нащадок, “ан” – людина, антропос (грец.). “Пацан” означає те саме, але зневажливо)

ГРИБЫ – ГУБИ (від “губити життя”, прізвище Губенко походить від збирача губ. Колонія морських грибів – губка)

ГРОЗА – БУРЯ

ГУБЫ – ВАРГИ (буквально: “забарвлені”, “підфарбовані”, звідси “варвари” – забарвлені, розфарбовані люди)

ДАВИТЬ (жать) – ТИСНУТИ

ДАВИТЬ (выжимать) – ЧАВИТИ

ДАТЧИК – ЧУЙНИК, СЕНСОР (н.п., сенсор рівня, чуйник тиску)

ДВУХСТОРОННИЙ – ДВОБIЧНИЙ, ОБОПIЛЬНИЙ

ДЕПО – РОЗ’ЇЗД

ДИАПАЗОН (греч. двусторонне “диа” ограниченная полоса “пас”) – ПАСМО

ДИАГРАММА НАПРАВЛЕННОСТИ – ДІАГРАМА СПРЯМОВАНОСТІ (“круговая” – “довкільна”)

ДЛИТЕЛЬНОСТЬ (импульса) – ТРИВАЛІСТЬ (імпульсу)

ДОИТЬ (корову, козу) – ЦЯПАТИ

ДОСТОИНСТВО – ГІДНІСТЬ, множ. ЧЕСНОТИ

ДОСТОЙНЫЙ – ГІДНИЙ

ДОХОД – ПРИБУТОК (те, що прибуває, збільшується)

ДРОБЬ (в математике, охоте) – ДРІБ

ДРОБЬ (косая черта, также в позывных) – СТРОК (н.п., UT5NC/A – “УТ5НЦ, строк Альфа”)

ДУМАТЬ (не высказываясь) – ДУМАТИ (н.п., “не заважай, я думаю”)

ДУМАТЬ (высказывать мысль) – ГАДАТИ (н.п., “я думаю, что...” – “я гадаю, що...”)

ЖАЛЕТЬ – ЖАЛІТИ (когось, щось)

ЖАЛЕТЬ – ШКОДУВАТИ (за кимось, чимось, н.п., “я жалію свого песика i шкодую, що він безпородний”)

ЖЕЛАЮ (хочу себе) – БАЖАЮ (див. ХОЧУ)

ЖЕЛАЮ (пожелание кому-то) – ЗИЧУ

ЖЕСТ – ВІДРУХ

ЖИТЬ (быть живым) – ЖИТИ

ЖИТЬ (проживать где-либо) – МЕШКАТИ

ЖУРНАЛ (аппаратный) – ДЕННИК (апаратний). Французьке “жур” – “день”

ЗАБОР (наружное ограждение дома со стороны улицы или огорода) – ПАРКАН (буквально: “пар – “проти”, “кан” – “хижакiв”)

ЗАБОР (внутреннее ограждение между домами, хазяйствами) – ТИН (буквально: “перепона”, звідси “павутина”, “тенета”)

ЗАБОР (ограждение нежилых технических объектов, строек) – ОГОРОЖА

ЗАГОРАТЬ – ЗАСМАГАТИ

ЗАЕДАНИЕ (техн.) – ЗАТИНАННЯ

ЗАКЛЁПКА – НЮТА

ЗАЛ – ЗАЛА (н.п., концертна зала, зала чекання)

ЗАНАВЕСКА – ФІРАНКА

ЗАМША – НАБУК

ЗАПИСКА – ЦЕДУЛКА

ЗАРЯД (электрич.) – НАСНАГА

ЗАРЯДКА (спорт.) – РУХАНКА

ЗАРЯЖАТЬ (электрич.) – НАСНАЖУВАТИ (н.п., наснажити акумулятор, конденсатор)

ЗАРЯЖАТЬ (н.п. ружьё) – ЗАРЯДЖАТИ

ЗАТВОР (полевого транзистора) – БРАМКА (“Б”), англ. Gate (“G”)

ЗАУСЕНИЦА – ЗАДИРКА

ЗНАМЕНИТЫЙ – ВИДАТНИЙ

ИЗМОРОЗЬ – ПРИМЕРЗОК

ИНДИВИДУАЛЬНАЯ РАДИОСТАНЦИЯ – ОСОБИСТА РАДІОСТАЦІЯ (“особiвка”)

ИСПОРТИТЬСЯ (о продуктах) – ЗIПСУВАТИСЬ

ИСПОРТИТЬСЯ (о технике) – ВИЙТИ З ЛАДУ

ИСТОК (полевого транзистора) – ВИТОК (“В”)

ИТОГ – ПІДСУМОК (н.п., “підсумок змагань”)

КАЗНА – СКАРБНИЦЯ (казначей – скарбник)

КАЛИТКА (проход в заборе) – ХВІРТКА

КАЛЯСКА – ВІЗОК (н.п., дитячий, інвалідний)

КАНИСТРА – КОНОВКА

КАРТА (игральная) – КАРТА (“кар” – обрізана, звідси “Карнаух” – обрізане вухо, “карк” – шия, “кара” – відтинання голови, “сокира”)

КАРТА (географическая) – МАПА (буквально: “пересувати рукою” по малюнку, кресленню, схемі, “ма” – рука, “па”, “пас” – хід)

КАТУШКА – ШПУЛЯ (буквально: “зтягнута”, англ. “pull” – тягнути)

КАЧЕЛИ – ГОЙДАЛКА

КАЧЕСТВО – ЯКІСТЬ (буквально: “яка справжність”, “як” – яка; “iсть” – істинність, справжність)

КВИТАНЦИЯ (ЧЕК) – ЦЕТЛИК

КИПЯТОК – ОКРІП

КЛЕТЧАТЫЙ – КАРТАТИЙ

КНОПКА (технич.) – ПРИТИСК (н.п., притиск дзвiнка, пусковий притиск)

“КОЗЁЛ ОТПУЩЕНИЯ” – “ОФIРНИЙ ЦАП”

КОЛЛЕКТИВ – ГУРТ

КОЛЛЕКТИВНАЯ РАДИОСТАНЦИЯ (“коллективка”) – ГУРТОВА РАДІОСТАЦІЯ (“гуртiвка”)

КОЛОТЬ (дрова, орехи) – КОЛОТИ

КОЛОТЬ (чем-либо острым) – СТРИКАТИ (н.п., “сделать укол” – “зробити заштрик”)

КОЛЯСКА (детская, инвалидная) – ВІЗОК

КОМАНДА (распоряжение) – КОМАНДА (буквально: “з рук дане”, “ко” – з, “ман” – рука, “да” – дати, звідси “рекомендація” – “повторно з рук дане”, “рекомендований лист”)

КОМАНДА (объединённая группа людей) – ЗАЛОГА (буквально: “з одного місця”, н.п., залога радiостацiї, рятувальна залога)

КОМАНДА (спортивная) – ДРУЖИНА (н.п., хокейна дружина, олімпійська дружина. На транспорті – “екіпаж” н.п., літака, корабля)

КОМПЬЮТЕР – КОМПЮТЕР (слід писати без апострофу між “п” і “ю”, адже складові слова “com” і “puter, а не “comp” і “uter”)

КОНЕЦ (действия) – КРАЙ (н.п., покласти край зазіханням, край кінофільму, край оповiдання)

КОНЕЦ (предмета) – КІНЕЦЬ (н.п., кінець олівця, кінець фотоплівки)

КОНЕЧНО – ЗВІСНО, АВЖЕЖ

КОНСТИТУЦИЯ (латин.) – ДЕРЖАВОУСТРІЙ

КОНТАКТ – СТИК

КОЖУХ (технич.) – ОБУДОВА (н.п., обудова радіонадавача)

КОРОТКИЙ (по длине) – КОРОТКИЙ

КОРОТКИЙ (по времени), КРАТКИЙ – СТИСЛИЙ (н.п., стислий випуск новин)

КРАСИВЫЙ – ГАРНИЙ, ЛАДНИЙ, ФАЙНИЙ

КОРПУС (воен. контингент) – КОРПУС (буквально: “разом крокуючі”)

КОРПУС (технич.) – ТУЛУБ (н.п., тулуб корабля, танка, літака)

КОРЫТО (для стирки, купания детей) – НОЧВИ

КОРЫТО (для кормления свиньи) – КОРИТО

КОШЕЛЁК – ГАМАНЕЦЬ (буквально: “сховище монет”)

КОЭФФИЦИЕНТ ПОЛЕЗНОГО ДЕЙСТВИЯ – КОЕФIЦIЄНТ ВИДАТНОСТI

КРИК – ЗГУК (ВОПЛЬ – ЗОЙК)

КРЫЛЬЦО – ГАНОК

КУЛЬТЯ (мед.) – КИХОТЬ (“обрубана кінцівка”, звідси прізвище “Кіхот” від пращура, покаліченого в бою)

КУРИТЬ – ПАЛИТИ (н.п., цигарки, папіроси)

КУСАЧКИ – ОБЦЕНЬКИ

КУСОК (по длине) – ШМАТОК (н.п., шматок дроту, мотузки)

КУСОК (по площади) – КЛАПТИК (н.п., клаптик паперу, тканини)

КУСОК (по объёму) – ГРУДКА (н.п., грудка льоду, землі)

ЛАСКА – ПЕСТОТА (ласкать – пестити)

ЛАТУНЬ – МОСЯЖ

ЛЕСА (деревья) – ЛІСИ

ЛЕСА (строит.) – РИШТОВКИ

ЛИСТ (растения) – ЛИСТ

ЛИСТ (бумаги) – АРКУШ

ЛОБ – ЧОЛО

ЛУЖА (мелкая, после дождя) – КАЛЮЖА (від “лу” – поверхня, “жа” – яма)

ЛУЖА (глубокая с крутыми берегами) – БАЮРА (від “ба” – вода, “юр” – урвисько. Pajurio (лит.) – узбережжя, тобто “після урвиська” – низька прибрежна смуга після крутого берега)

ЛУЧ – ПРОМІНЬ (буквально: “пересікаючий”, “про” – через, “мінь”, “минь” – китайською “площа”)

ЛУЧШИЙ (вид, красота) – КРАЩИЙ (н.п., “самый красивый” –  “найкращий”)

ЛУЧШИЙ (состояние) – ЛIПШИЙ (н.п., “самый лучший” –  “найліпший”)

ЛЮБВИОБИЛЬНЫЙ – ЩЕДРОЛЮБИЙ

ЛЮБОЗНАТЕЛЬНЫЙ – ДОПИТЛИВИЙ

ЛЮБОПЫТНЫЙ – ПИТЛИВИЙ

МАГАЗИН – КРАМНИЦЯ (від “крам” – товар)

МАСЛО (сливочное) – МАСЛО (буквально: “жирна поверхня”, “мас” – жир, “лу” – поверхня)

МАСЛО (растительное) – ОЛІЯ (буквально: “сильно текуча”, “ол” – великий, “лія” – текти)

МАСЛО (машинное) – ОЛИВА

МАШИНА – МАШИНА (буквально: “рухається рукою”, “ма” – рука, “кiн” – рух, н.п., швейна)

МАШИНА (автомобиль) – АВТО. ГРУЗОВИК – ВАНТАЖIВКА

МЕТЕЛЬ – КУРДЕЛИЦЯ

МЕШОК – ВОРОК (буквально: “носити каміння”, “вор” – ворушити, рухати, “рок” – скеля, каміння)

МИМО – ПОВЗ (н.п., “мимо меня проползла змея” – “повз мене проповзла змія”)

МОСТОВАЯ – БРУКІВКА (буквально: “частинки розбитої скелі”. “б” – бита, “рук”, “рок” – скеля, “ів” – частина)

МУЧИТЕЛЬНАЯ БОЛЬ – ДОТКЛИВИЙ БІЛЬ

МЫСЛЬ – ДУМКА (н.п., “есть какие-то мысли по поводу...?” – “чи є якісь думки з приводу...?”)

МЫСЛЬ (высказанная вслух), МНЕНИЕ – ГАДКА (н.п, “я думаю, что...” – “я гадаю, що...”, “я так думаю” – “я так гпдаю”)

МЭР – МІСЬКИЙ ГОЛОВА

НАВЕСТИ (часы) – НАВЕСТИ (механічний годинник), НАСТАВ+ИТИ (електронний годинник)

НАГЛЫЙ – НАХАБНИЙ (наглец – нахаба, обнаглевший – знахабнілий)

НАДОЕДАТЬ – ДОКУЧАТИ, ДОШКУЛЯТИ, НАБРИДАТИ

НАЖАТИЕ (излучение несущей частоты телеграфного передатчика) – НАТИСК

НАЛЁТ (воен.) – НАЛIТ

НАЛЁТ (наслоение, покрытие) – НАШАРОК, НАШАРУВАННЯ

НАПИЛЬНИК – ТЕРПУГ

НАПРАВЛЕННЫЙ ОТВЕТВИТЕЛЬ (радио техн.) – СПРЯМОВАНИЙ ВІДГАЛУЖНИК

НАСОС – ПОМПА (качать – помпувати)

НАСТРОЙКА (регулировка параметров аппаратуры) – НАЛАГОДЖУВАННЯ

НАСТРОЙКА (изменение частоты) – ЛАШТУНОК (англ. tuning, корінь “тун” – “крутити”, звідси “туніка” – одяг з обгорнутої тканини)

НАСТРОИТЬ (радио)ПРИЁМНИК – НАЛАШТУВАТИ (радiо)ВIДБIРНИК, також НАСТАВИТИ (н.п. “настав свій трансивер на 7090”)

“НА ПРИЁМЕ” – “НА ВІДБОРІ”

НЕДОСТАТОК (“недочёт” чего-либо материального) – НЕДОЛIК

НЕДОСТАТОК (в характере, поведении человека или животного) – ВАДА. Неполноценный – Вадливий

НЕДОСТАЧА (н.п., товаров, продуктов) – НЕСТАЧА

НЕКОТОРЫЕ (о вещах, животных) – ДЕЯКІ

НЕКОТОРЫЕ (о людях) – ДЕКОТРІ

НЕСТАБИЛЬНЫЙ – НЕТРИВКИЙ (н.п., нетривка частота)

НЕСУЩАЯ (частота передатчика) – НОСІЙНА (частота надавача)

“НЕ ХОЛОДНО, НЕ ЖАРКО” – “НІ ЗИМНО, НІ СПЕКОТНО”

НИКАКОЙ – НІЯКИЙ

НИКАКОЙ – ЖОДЕН

НОМЕР (матем.) – ЧИСЛО (н.п., третє число газети, часопису)

НОМЕР (автомобиля, самолета) – РОЗПІЗНАВАЛЬНИЙ ЗНАК (н.п., “097–48ВI”, “UR85707”)

ОБЛАСТЬ (губерния) – ВОЛОСТЬ (губернатор – волосний голова)

ОБРЕЗ (винтовки) – УТИНКА (рушниці)

ОБРАЗЕЦ – ВЗІРЕЦЬ (н.п., “Тарас Шевченко – взірець патріотизму”)

ОБРАЗЕЦ – ЗРАЗОК (н.п., “літак АН–140 – зразок світового літакобудування”)

ОБШИРНЫЙ – РОЗЛОГИЙ

ОБЩИЙ ВЫЗОВ (радиосвязь) – ЗАГАЛЬНЫЙ ВИКЛИК

ОБЯЗАТЕЛЬНО – ОБОВ’ЯЗКОВО

ОБЯЗАТЕЛЬНО – НЕОДМІННО

ОБЪЯСНЯТЬ, ПЕРЕВОДИТЬ – ТЛУМАЧИТИ, ТОЛКУВАТИ (англ. talk)

ОДЕЯЛО – КОВДРА

ОДНОФАМИЛЕЦ – ОДНОПРІЗВИЩНИК

О’КЕЙ (англ.) – ГАРАЗД

ОКОРОК – ШИНКА (ШІНА (кит.) – СВИНЯ, звідси ШИНОК)

ОПЛЁТКА (н.п., коаксиального кабеля) – ОБПЛЕТИНА

ОРУДИЕ (предмет) – ЗНАРЯДДЯ (н.п., знаряддя праці)

ОРУДИЕ (воен.) – ГАРМАТА

ОСКОЛОК – ВІДЛАМОК

ОТРЕЗ (на платье) – УТИНОК (на сукню). “Утина” – давня назва японського острову Окінава, що означає “відтятий”, “відрізаний”

ОЧЕВИДНО – ВОЧЕВИДЬ

ОТХОДЫ (производства) – ПОКИДЬ (виробництва)

ОФОРМЛЕНИЕ (документов) – ОФОРМЛЕННЯ (н.п., оформити звіт)

ОФОРМЛЕНИЕ (художественное) – ОЗДОБЛЕННЯ (н.п. оздобити виставку)

ОХОТНИК – МИСЛИВЕЦЬ (дослівно: “знищувач життя”. “мас” – знищувати (масакра), “лив” – життя, звідси life англ., leben нім.)

ОЧЕВИДНО – ВОЧЕВИДЬ

ОЧКО (в спорте) – ПУНКТ (англ. «point»)

ПАЛКА – ПАТИК (буквально: “йти (і) тикати”, “па”, “пас” – йти, “тик” – тикати)

ПАПКА (канцеляр.) – ТЕКА (буквально: “збір”, звідси “аптека” – збір води, “бібліотека” – збір книжок, “картотека” – збір карток)

ПАХАТЬ (в значении “трудиться”, “вкалывать”) – ГАРУВАТИ

ПАХАТЬ (землю) – ОРАТИ (від Орії або Арії – назви білих людей, що прийшли зі сходу і вміли обробляти землю)

ПЕРЕВОДЧИК – ТЛУМАЧ

ПЕРЕДАТЧИК (радио) – (радiо)НАДАВАЧ (давнє – “вiдрядник”)

ПЕРЕКЛЮЧАТЕЛЬ, ТУМБЛЕР – ПЕРЕМИКАЧ, ВИМИКАЧ

ПЕРЕПОЛОХ – ГВАЛТ (н.п., “на вечірці вчинився гвалт”)

ПИТАНИЕ (еда) – ХАРЧУВАННЯ

ПИТАНИЕ (электрич.) – ЖИВЛЕННЯ

ПЛОСКОГУБЦЫ – ПАСАТІЖІ, БРЕМЕРИ

ПЛОТНОСТЬ (в механике) – ЩІЛЬНІСТЬ

ПЛОТНОСТЬ (в химії) – ГУСТИНА (н.п., розчину, електроліту)

ПЛОХО – ПОГАНО, ЗЛЕ

ПЛОЩАДЬ (геометр., н.п., круга, квартиры) – ПЛОЩА

ПЛОЩАДЬ (рукотворный объект, н.п., Площадь Свободы) – МАЙДАН

ПО ТРЕБОВАНИЮ (остановка) – НА ВИМОГУ (зупинка)

ПОДНОС (РАЗНОС) – ТАЦЯ

ПОДХОДИТ – ПІДХОДИТЬ (н.п., “цей дрііт підходить до вимикача”)

ПОДХОДИТ – ПАСУЄ (н.п., “цей костюм мені пасує”)

ПОЛ – ПІДЛОГА, ДОЛІВКА

ПОЛ – СТАТЬ

ПОЛОСА – СМУГА

ПОЛОСАТЫЙ (горизонтально) – СМУГАСТИЙ (н.п., дикі поросята – смугасті)

ПОЛОСАТЫЙ (вертикально), также ПЁСТРЫЙ – СТРОКАТИЙ (н.п., зебра – строката)

ПОЛОТЕНЦЕ – РУШНИК (буквально: “витирати шию”, “руш” – рухати, “ник” – шию, звідси англ. Neck – шия)

ПОМЕХА – ПЕРЕШКОДА (те, що шкодить, н.п., “сильні перешкоди завадили мені провести радіозв’язок”)

ПОДРЯД (несколько раз) – ПОСПІЛЬ (кілька разів)

ПОЗЫВНОЙ (буквенно-цифровой код) – КЛИЧНИЙ ЗНАК (англ. Call Sign, розмовне “КЛИЧНИЙ” н.п., “UT5NC”)

ПОЗЫВНОЙ (слово, муз. фрагмент) – КЛИЧНИЙ СИГНАЛ (розмовне “СИГНАЛ” н.п., “Явір-1”, “Корал-26”)

ПОКА (прощание) – БУВАЙ (англ. bay)

ПОЛУСТАНОК – ПІВСТАНОК (н.п., залізничний півстанок)

ПОРЫВ (ветра) – ПОДМУХ (вітру)

ПОТРЕБЛЯТЬ – СПОЖИВАТИ (потребитель – споживач)

ПОХОДКА – ХОДА

ПРАВИЛЬНО – ВІРНО, СЛУШНО (корінь “вір”, лат. vero – правдиво, н.п., “вiрна пропозиція”, “слушне зауваження”)

ПРЕДЕЛ (конечное значение) – МЕЖА (н.п., межа вимірювання приладу – 1000 В)

ПРЕДЕЛ (промежут. значение) – ОКРЕС (н.п., окрес вимірювання приладу 10 мВ – 100 В)

ПРЕДМЕТ (учебн.) – ДИСЦИПЛІНА

ПРЕДМЕТ (вещь) – РІЧ (буквально: “коштовне”, “цінне”. Річка – “багата” рибою, італ. ricco, англ. rich – багатий)

ПРЕДСТАВЛЯТЬ (воображение) – УЯВЛЯТИ (н.п., “не можу навіть уявити”)

ПРЕДСТАВЛЯТЬ (кого-либо, что-либо кому-либо) – ПРЕЗЕНТУВАТИ (н.п., презентуємо телеглядачам нову програму)

ПРЕПЯТСТВИЕ – ЗАВАДА (те, що заважає), ПЕРЕПОНА

ПРИВЕТ – ВIТАЮ, ЧЕСТЬ (оклик при проведенні телеграфного (CW) зв’язку – “гей”, “hej”)

ПРИЁМ (гостей, пациентов, пищи и т.п.) – ПРИЙОМ

ПРИЁМ (спортивный) – ХВАТ

ПРИЁМ (выделение радиосигналов из спектра) – ВIДБIР

ПРИЁМНИК (радио) – (радiо)ВIДБIРНИК

ПРИЁМНО-ПЕРЕДАЮЩАЯ радиостанция – НАДАВАЛЬНО-ВIДБИРАЛЬНА радiостацiя

ПРИНЦИП – ЗАСАДА (принцип действия – засада дiяльностi)

ПРОБКА – КОРОК (н.п., корок від пляшки, автомобільний корок на дорозі, дорожний корок)

ПРОБЛЕМА – КЛОПIТ (no problem – не клопіт, без клопоту. У него проблемы со здоровьем – В нього не все гаразд зi здоров’ям)

ПРОВОД – ДРІТ

ПРОДУКТЫ – ХАРЧІ (буквально: “головне”, “найважливіше”, звідси грецьке “архі”, “арчi”)

ПРОИЗВЕДЕНИЕ (математ.) – ДОБУТОК

ПРОИЗВЕДЕНИЕ (худ., муз.) – ТВIР

ПРОИЗВОДИТЕЛЬНОСТЬ – ВИДАТНІСТЬ (производительность труда – видатність праці)

ПРОЛЕЖЕНЬ (мед.) – ВІДЛЕЖИНА

ПРОМЫСЕЛ – РЕМЕСЛО

ПРОФЕССИЯ – ФАХ (профессионал – фахівець)

ПРЫГАТЬ (вверх) – ЦИБАТИ

ПРЫГАТЬ (в длину) – СТРИБАТИ

ПРЯЖКА – КЛЯМКА

ПУСТЬ будет – ХАЙ буде (давня приказка “нехай йому грець” означає “хай не буде йому добра” (гречний – добрий)

ПЫЛЬ (неподвижная, на поверхности) – ПОРОХ (н.п., “чоботи солдата були вкриті порохом і брудом”, “на пiдлозi лежав товстий шар пороху”)

ПЫЛЬ (подвижная, в воздухе) – КУРЯВА (н.п., “вітер здійняв сильну куряву”)

ПЫЛИТЬ – КУРИТИ, ЗДІЙМАТИ КУРЯВУ

ПЫЛЕСОС – ВIДПОРОШУВАЧ

РАЗ (при счёте) – ОДИН (н.п., один, два, три …)

РАЗ (н.п., “в первый раз”) – ВПЕРШЕ

РАЗ-РАЗ (н.п., “раз-раз и готово”) – ХОП-ХОП (н.п., “хоп–хоп i зроблено”)

РАДИОЛЮБИТЕЛЬ – РАДІОАМАТОР (буквально: “радіо-рукотворець”, від “ма” – рука, “тор”, “твор” – творити)

РАДИОНАБЛЮДАТЕЛЬ – РАДІОНАСЛУХАЧ (англ. short wave listener “SWL”)

РАДИОСТАНЦИЯ – РАДІОСТАЦІЯ (буквально: ”радіоустаткування”, пишеться без “н”, для порiвняння: радиоустановка (рос.) – радіоустаткування (укр.), друге “т” в корені змінюється на “ц”, подібно до мілітарний – міліція, акт – акція)

РАЙОН (уезд) – ПОВІТ

РАЗЪЁМ (электрич.) – ЗЛУЧНИК (н.п., “коаксиальний злучник”)

РАСПЫЛИТЕЛЬ – РОЗПОРОШУВАЧ

РЕАЛИЗАЦИЯ – ВТІЛЕННЯ

РЕЗУЛЬТАТ (действия) – НАСЛІДОК (в результате – в наслідку)

РЕЗУЛЬТАТ (рассчётов) – ПІДСУМОК

РЕЙТУЗЫ (женские) – ГАМАШІ

РЕМЕНЬ – ПАСОК

РЕТРАНСЛЯТОР (радио) – (радiо) ПЕРЕДАВАЧ

РОТ – ПИСОК (буквально: “хід для їжі”: “п”, “па” – хід, “ис”, “іс” – їжа, звідси “їсти”, “eat” англ.)

РЫЖИЙ – РУДИЙ (н.п., рудий кіт)

РУБИЛЬНИК (электрич.) – НОЖОВИЙ ВИМИКАЧ

СДЕЛКА – ОБОРУДКА

СЕМЬЯ – РОДИНА

СЕТЬ (геогр., электрич.) – МЕРЕЖА

СЕТЬ (для ловли) – ТЕНЕТА

СЕЧЕНИЕ (геометр.) – ПЕРЕТИН

СИГАРЕТА – ЦИГАРКА

СКВАЖНОСТЬ (импульса) – ШПАРНІСТЬ

СКИПАТЬСЯ (о молоке) – ГУРДИТИСЬ (н.п., молоко згурдилось)

СКЛАД – СХОВИЩЕ

СКОВОРОДА (с ручкой) – ПАТЕЛЬНЯ

СКОВОРОДА (без ручки) – ЧАРА (буквально “начиння з поглибленням”, див. ЧАРУНКА)

СЛАГАЕМОЕ (математ.) – ДОДАНОК

СЛЕДУЮЩИЙ (сзади) – СЛІДУЮЧИЙ (позаду, н.п., “пересядьте в слідуючий трамвай”)

СЛЕДУЮЩИЙ (впереди) – НАСТУПНИЙ (попереду, н.п., “наступна зупинка вулиця Шевченка”)

СЛОЙ – ШАР, ВЕРСТВА

СЛОЙ (промежуточный) – ПРОШАРОК

СЛОЙ (наружный) – НАШАРОК, НАШАРУВАННЯ

СМАЗКА – МАСТИЛО

СОБАКА – ПЕС (буквально: “крокуючий поруч”, від “па”, “пас” – хід)

СОДЕРЖАНИЕ (об объёме) – ВМIСТ

СОДЕРЖАНИЕ (о тексте) – ЗМIСТ

СОТОВАЯ РАДИОСВЯЗЬ – КОМІРКОВИЙ РАДІОЗВ’ЯЗОК (англ. “Cellular Communication”)

СОТОВЫЙ ТЕЛЕФОН – КОМІРКОВИЙ ТЕЛЕФОН (від “комірка”, англ. “Cellular Phone”)

СПАСИБО (от “спаси бог”) – ДЯКУЮ

СПИСОК – ПЕРЕЛIК

СТАНЦИЯ (автобусная, железнодорожная, метро) – ПРИСТАНОК

СТОИМОСТЬ – ВАРТІСТЬ (буквально: “якість забарвлення”, “вар” – барва, “т” – то; “іст” – істина. Звідси “тоесть” рос., “test” англ., “ist” нім.,”Історія” – істини творення)

СТОК (полевого транзистора) – СТІК (“С”)

СТОРОНА – БІК (н.п., украинская сторона обратилась с заявлением – український бік звернувся з заявою)

СТРАХ – ЖАХ

СТРАХОВАНИЕ – УБЕЗПЕЧЕННЯ (н.п., “убезпеч мене!”, убезпечення життя, майна, Агенція Убезпечення)

СТРЕКОЗА – БАБКА

СТРЕЛА (оружие) – СТРІЛА (буквально: “пробиваюча”, корінь “тріл”, звідси “дріль”, “дрілювати”, “тріллер”)

СТРЕЛКА (прибора, весов) – ШАЛЬКА

СУММА – ЗАГАЛ

СЫТНЫЙ – СПОЖИВНИЙ

ТАБЛЕТКА (медиц.) – ПІГУЛКА

ТАБЛИЦА – ЗВЕДЕННЯ

ТАК-КАК – ОСКІЛЬКИ

ТАЛАНТ – ХИСТ

ТАНЦОР – ТАНЦЮРИСТ (буквально: “сильний з ножем”, “тан”– сила, звідси “каштан” – кожура сильна; титан (тайтан) – найвища сила, тендітна – дитяча сила, “цюр”, “цур” – ніж, циган. “чюрі”, звідси “цур тобі” – “ніж тобі”, “цуратись” – відлякуватись)

ТЕНЬ (тёмный след) – ТІНЬ

ТЕНЬ (закрытое от солнца место) – ЗАТІНОК

ТИСКИ – ЛЕЩАТА

ТОЛЧЕЯ (н.п., в транспорте, магазине) – ТИЖБА

ТОСТ – ЗДРАВИЦЯ

ТОЧЕЧНЫЙ ДИОД – ПУНКТОВИЙ ДІОД (“пункт” – невелика активна зона на поверхні напівпровідника)

ТОЧКА (знак препинания) – КРАПКА (н.п., “поставити крапку в кінці речення”)

ТОЧКА (пятнышко) – ЦЯТКА (н.п., червона цятка на чолі, наша планета – маленька цятка в безмежному всесвіті)

ТОЧКА ЗРЕНИЯ – ПУНКТ БАЧЕННЯ

ТОЧНО – ДОКЛАДНО (“так точно” – “саме так”)

“ТРАХАТЬСЯ” – “ТІКАТИСЬ” (буквально: “товктись”, японською “тіко” – барабан, товкач)

ТРУБА – РУРА (трубка – рурка, телефонная трубка – слухавка, курительная трубка – файка, люлька)

ТРУСИТЬ (н.п., дерево) – ТРУСИТИ

ТРУСИТЬ, ВЫТРУШИВАТЬ (н.п., одеяло, брюки) – ТРІПАТИ

ТРУХЛЯВИЙ – ПОРОХЛЯВИЙ (трухлявый пень – порохлявий пеньок)

ТУМАН (МГЛА) – ІМЛА (буквально: “вкриваюча землю”, “iм” – вкривати “лан” – земна поверхня, звiдси “iмiдж”  – прикриваючий, “iмам” (iм–ан) – прикриваюча (iнших) людина (араб.), той, що стоїть попереду)

УГОЛ (внутр.) – КУТ (буквально: “у перепону”, від кореня “тин” залишилась тільки літера “т”)

УГОЛ (внешн.) – РІГ (буквально “зігнутий”, звідси “рихтовка” – зігнуте товкти, правити, “richtig” – нім., “right” – англ., “дорога” – до рога, до поворота)

УДАЧА – ВЕЗІННЯ (“желаю удачи” – “зичу везіння”, “везння тобі”)

УЛИТКА – РАВЛИК

УПОТРЕБЛЯТЬ – ВЖИВАТИ (употребитель – вживач)

УСТАНОВКА (действие, процесс) – ВСТАНОВЛЕННЯ (н.п., встановлення антени)

УСТАНОВКА (аппаратура) – УСТАТКУВАННЯ (н.п., радіоустаткування, кіноустаткування)

УСТРОЙСТВО (внутреннее) – УСТРІЙ (н.п., державний устрій)

УТРЕННИК (детский праздник) – РАНIШНИК

УШИБ – ЗАТОВК (ушибся – затовкся)

ФИТИЛЬ – ГНІТ (звідси: INGNITION (англ.), IGNIS (лат), AGNIS (санскр.)

ФОН (электрич. гул) – ФОН (грецьке “фонос” – звук)

ФОН (задний план) – ТЛО (звідси “тил”)

ФОНАРИК – ЛІХТАРИК (буквально: “замкнуте світло”, “ліхт” – світло, нім. lichten, англ. light, італ. luce, “тар” – упаковка, тара)

ФОНТАН – ФОНТАН (буквально: “сильний шум”, “фон” – звук, “тан” – сильный)

ФОТОГРАФИЯ (помещение) – ФОТОГРАФIЯ

ФОТОГРАФИЯ (документ) – ФОТОКАРТКА, СВIТЛИНА, (СНИМОК – ЗДИМОК)

ФРУКТЫ (резаные сушеные) – КРАШАНИЦІ (звідси “Крюшон”, “Crush” – фруктові напої, “крушить”, “крах”)

ФУРАЖКА – КАШКЕТ (буквально: “покриття голови”, “каш” – покриття, “кет” (англ. head) – голова), КАРТУЗ

ХАРАКТЕР – ВДАЧА

ХВАТИТ (действие) – ДОСИТЬ (н.п., досить пустих розмов)

ХВАТИТ (количество) – ВИСТАЧИТЬ (н.п., їжі вистачить на всіх)

ХЛОПЬЯ – КЛАКИ (корінь “лак”, звідси “облака”)

ХОРОШО (согласие, в армии – “так точно”) – ГАРАЗД (н.п., “гаразд, я це зроблю”, “гаразд, пане майоре, буде зроблено”)

ХОРОШО (вид) – ГАРНО (н.п., “яка сьогоднi гарна погода”, “який гарний в тебе песик”, “в мене сьогоднi гарний настрiй”)

ХОРОШО (состояние) – ДОБРЕ (н.п., “добре бути вiльною людиною”, “добре робити гарнi вчинки”, “добре бути добрим”)

ХОЧУ – БАЖАЮ, ВОЛIЮ

ХУЛИГАН – БЕШКЕТНИК, РОЗБИШАКА

ЧЕРПАК – РОНДЕЛИК (буквально: “круглий”)

ЧЕСТЬ (достоинство) – ГIДНIСТЬ, ЦНОТА (дiвоча)

ЧЕСТЬ (уважение) – ШАНА (н.п., “отдать честь” – “вiддати шану”, “честь имею” – “маю шану”)

ЧУДО – ДИВО (н.п., “чудо йогурт” – “диво йогурт”, “чудесный” – “дивовижний”)

ШАНС – НАГОДА (н.п., “никаких шансов” – “жодної нагоди”)

ШАРФ – ШАЛИК (буквально: “збільшує шию”, “ал” – великий, “ник” – шия, звідси англ. Neck – шия)

ШАР – КУЛЯ (шарик – кулька)

ЩЕКАТУРИТЬ – ТИНКУВАТИ (корінь “тин” – “перепона”, в значенні “захистний шар” для стіни)

ЩЕЛЬ (в горизонт. поверхности) – ЩIЛИНА (н.п., щiлина в пiдлозi)

ЩЕЛЬ (в вертик. поверхности) – ШПАРИНА (н.п., шпарина в парканi)

ШТОРА – КУРТИНА (буквально: “перепона від куряви”, “кур” – курява, “тин” – перепона, звідси “павутина” (“па” і “тин”), “тинятись” – натикатись на перепони, Kurtain (англ.), Courtine (франц.), Gardine (нім.)

ШТЫРЬ – ПРУТ (н.п., четвертьволновой штырь – чвертьхвильовий прут)

ШУМОПОДАВИТЕЛЬ (“ШП”, радиосвязь) – БЛОКАТОР ШУМУ (“БШ”)

ЩЁЛКАТЬ – КЛАЦАТИ (щелчёк – клацання, клац, щелкунчик – лускунчик)

ЩУПЛЫЙ – ТЕНДІТНИЙ (буквально: “дитяча сила”, “тан” – сила, “діт” – дитяча)

ЭКОНОМІЯ – ЗАОЩАДЖЕННЯ (н.п., экономичный режим – ощадний режим)

ЭХО – ЛУНА (буквально: “(звук) народжений поверхнею”)

ЯЧЕЙКА (СОТА) – КОМIРКА (ЧАРУНКА)

 

Привожу умовні позначення (скорочення) кольорів на схемах, кресленнях, дротах, тощо: ЧЕРВОНИЙ – “ЧЕР”; ПОМАРАНЧОВИЙ – “ПОМ”; ЖОВТИЙ – “ЖОВ”; ЗЕЛЕНИЙ – “ЗЕЛ”; БЛАКИТНИЙ – “БЛА”; СИНІЙ – “СИН”; БУЗКОВИЙ (фиолетовый) – “БУЗ”; ЧОРНИЙ – “ЧОР”; БРУНАТНИЙ (коричневый) – “БРУ”; БІЛИЙ – “БІЛ”.

 

Ваші відгуки, зауваження та пропозиції допомагатимуть у доповненні цього словника та продовженні списку слів.

 

Автор: Юрко Петрів Стрєлков-Серга. Поштова адреса: а/с 5000, Вінниця, 21018, Україна. Телефон: (0432) 329–911. e–mail: [email protected]