СПІЛКУЙМОСЯ УКРАЇНСЬКОЮ МАЛИЙ ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК ЖИВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ З ТЕХНІЧНИМИ І СПЕЦІАЛЬНИМИ ТЕРМІНАМИ ВІД ЮРКА СТРЄЛКОВА-СЕРГА © Стрєлков-Серга Юрко Петрів Даний словник є частиною наукової роботи в галузі мовознавства і палеолінгвістики. Текст і ідея словника захищені Законом України про авторські та суміжні права. Третє видання * * * “О, скільки відкриттів чудових Готує нам освіти дух, І досвід – син помилок нових, І геній – парадоксів друг” Олександр Пушкін (переклад автора) ВСТУП Кожна нація є невід’ємною складовою частиною всесвітньої цивілізації, гарантом та рушієм її розвитку, окрасою і надбанням світу. Мова – це форма існування нації, її самовтілення, природній засіб згуртування людей, найміцніший кордон, що захищає націю від зовнішнього втручання та поступового зникнення. В мові зберігається вся історія нації, від початку її існування. Мова є тим «чарівним ключем», котрий здатен відчинити найпотаємнішу браму історії людства. Українську мову визначено як «середньослов’янське наріччя слов’янської гілки індоєвропейської мови», хоча насправді її коріння ведеться з небуття – від першої земної мови перших земних людей. Українська мова не є гілкою, тим більше наріччям, а частиною стовбура від якого ведуться всі так звані індоєвропейські мови і не тільки. Подібність інших слов’янських мов до української свідчить про їхнє спільне походження від давньоукраїнської або роської (від «роса» – «чиста») мови. «Уся земля мала (колись – Ю.С.) одну мову й одні слова» (Буття 11:1). Тривалий період бездержавності, чужомовного панування, численних людських втрат призвів до знищення витоків української мови, зникнення багатьох самобутніх слів і термінів, затримав її природній розвиток, посіяв в нас нігілізм і байдужість. Сучасні урбанізовані країни формують свої нації не за ознакою кольору шкіри чи віросповідання громадян, а на основі спільної мови та культури і сприяють цьому, в першу чергу, загальна освіта та засоби масової інформації. Використання населенням однієї країни різних мов перетворює цю країну на імперію, нетривку соціально і політично, з усіма відомими історичними наслідками. Мовний безлад породжує безлад суспільний, безлад суспільний породжує безлад політичний, безлад політичний породжує безлад економічний, а безлад економічний веде до занепаду країни. В одній країні повинна бути одна мова. Головна стратегічна мета кожної країни, – її національна ідея, – полягає в об’єднанні всіх громадян однією спільною мовою і культурою, щоб в усій своїй історичній самобутності і відмінності назавжди залишитись присутньою на Землі складовою частиною людства. Адже змішання мов, культур, націй, рас не збагачує світ, а навпаки спотворює його, роблячи слабкішим, знищує глибини людських джерел. «І сказав Господь: не перебуватиме вже дух мій у людях назавжди, бо вони також є тіло (змішані – Ю.С.), й тому віку їм буде 120 років» (Буття 6:3). Саме мова здатна об’єднувати людей в одну націю, один спільний нарід. Нація створює мову, мова творить націю. Захист мови повинен бути головним стратегічним чинником національної безпеки, він є важливіший за захист військовий, потреба в котрому виникає лише з падінням нації, її культурним та мовним розколом. Так занепали Стародавня Греція, Давній Рим, Радянський Союз, так друга світова війна стала поштовхом до зміцнення американської нації та відокремлення її мови від класичної англійської. З прадавна у всіх народів світу володіння мовою було головною ознакою національної приналежності. За її незнання або погану вимову людину могли стратити «як чужака». За мову проливали кров багато народів. «Вони казали йому: скажи-но «Шибболет», і як він говорив «Сібболет», бо не вмів до ладу вимовити, то вони хапали його й стинали... Так полягло тоді сорок дві тисячі...» (Судді 12:6). Найбільшою вадою багатьох сучасних українських видань – від дитячих до академічних, численних літературних і технічних перекладів, різноманітних радіо- і телепрограм є використання слів, без уваги на їх правдиве значення. Відтворюючи суто українські термiни і слова, уникаючи іншомовних запозичень і нашарувань, пропоную увазi читачів приклади перекладів і тлумачень, котрі можуть стати в нагоді як сивим фахівцям, так і юним молодцям, всім творчим людям з неупередженим поглядом на світ, в їхній професійній, науковій, учбовій, просвітницькій та аматорській дiяльностi. На прикладі перекладів з російської мови, котра претендує на свою зверхність серед інших слов'янських мов та одноосібне право бути мовою міжнаціонального спілкування на теренах східної Європі, я намагаюсь довести дві головні тези. По-перше – показати корінну історичну та лінгвістичну відмінність російської і української мови. По-друге – показати, що в російській мові, на відміну від української практично не збереглось роських праслів, а відтак – вона є значно молодшою за українську і грунтується на штучних словоформах та запозичених словах. Поки наші чиновні мовознавці, сидячи у затишних кабінетах, надолужують згаяне, складаючи свої «академічні» словники та розмовники, віднаходять і відроджують необхідні слова, кожен з нас не повинен залишатись осторонь, адже мова живе і розвивається лише тоді, коли вона активно і масово використовується. З усією впевненістю можна сказати: « Якщо вуха людини не відрізняють суржик від чистої мови, то душа такої людини не зможе відрізнити злого чину від доброї справи » . Історія нашої нації неподільно пов’язана з її мовою, дослідження котрої дозволить нам глибше пізнати джерела власного походження. Будучи дуже давньою, українська мова знаходиться глибоко в підсвідомості народу, саме тому вона є такою сильною і витривалою, саме тому українці є незборимою світовою нацією, що зберігає в собі таємниці прадавніх епох. Наша національна культура починається з мови, а закінчується вишиваними сорочками і шароварами, і в жодному разі – не навпаки. Цей словник – лише мала краплина в безкрайньому морі української мови, що відбиває не тільки її прадавнє походження, багатство і красу, але й втрати, котрі вона зазнала за століття свого забуття. Збережемо слова – не втратимо мову, не загубимо історію нашого народу, прославимо українську націю і країну! Юрко П. Стрєлков-Серга * * * “Ну що, здавалося б, слова...” Тарас Шевченко ============= АБЗАЦ – ВIДСТУП АБСОЛЮТНО – ЦІЛКОВИТО АВСТРИЙЦЫ – ШВАБИ (дослівно: “зваблені” (з-ваб), тобто ті, кого звабили, переманили на свій бік інші народи, чию мову вони перейняли) АДРЕС – АДРЕСА (н.п., поштова адреса) АНАЛОГ – ВІДПОВІДНИК АРОМАТ – ПАХОЩІ “БАЛДЕТЬ” – “ЧМАНIТИ” (н.п., “я від тебе чманію”) БЕЛИЗНА – БІЛИНА (н.п., “снігова білина”, відбілювач “Білина”, “білина зубів”) БЕЛЬЁ – БІЛИЗНА БЕРЕТ – ЧЕПЕЦЬ (н.п., “червоний чепець”) БИЛЕТ – КВИТОК (дослівно: “поквитатись”, звідси: “ми квити”, “хватит” ( рос.), “quite” – англ.,“квітка” – знак примирення, Кван Янг (кит.) – Янгол Поквітання (Богиня Милосердя), боротьба Те-Кван-До) “БОЖЬЯ КОРОВКА” (насек.) – ДУДЕНЬ БОЛОТО – БАГНЮКА (дослівно: “гнила вода” (бал-гнюк), “бал” – вода, “гнюк” – гниль. Вода арабською “бел”, грецькою ”бал”, звідси “балля” (бал-ля) – воду ляти (наливати), “балуватись” (бал-лу-ват) – водою поверхню покривати (розливати воду), “баламут” – воду мутити. Українське прізвище Бубела, давнє – Бенбелла (бен-бел-ла) означає “син водолія”) БОЛЬШОЙ – ВЕЛИКИЙ (дослівно: “великі кістки” (вел-ік), італ. piccolo (па-ік-ха-ол) – маленький, дослівно: “кістки не великі”) БОТИНОК – ЧЕРЕВИК (дослівно: “шкіра обернута навколо ноги” (цер-ев-ик), звідси польс. cera – шкіра, інд. “сарі” – жіноче вбрання, рос. “сюртук” – товста шкіра, ганчірка (ган-цер) – гнати (зі) шкіри (бруд) “обтиратись”, ім’я ассірійського царя (669 - 633 рр. до н.е.) Ассар (ас-сар) – “білошкірий” (“ас” – білий), “сармати” (сар-мат) – темношкірі, молд. місто Дубосари – дубити шкіри, “сарафан” (сар-фен) – вітер (по) шкірі (нім. fohn, англ. fan, лат. favonius – теплий вітер), “ев” – зворотній, обернутий, звідси “реверс”, реверберація”, “революція”, Європа (ев-ра-па) – зворотній сонцю шлях (для прадавніх мореплавців), “ік” – кістка, звідси “ікло”, “ікона” (ік-кан) – ритуальний малюнок (різблення) на кістці вбитого звіра, сербські прізвища на “-іч”, н.п., Михайлович (“Михайлова кістка” – нащадок Михайла), П e трович (“Петрова кістка” – нащадок Петра), що стали російськими по-батькові та були нав'язані українцям замість традиційних Михайлів (син), Петрів (син). Черевики прадавніх українців виготовлялись з клаптя (звідси рос. “лапоть”) шкіри овальної форми з дірочками по контуру, в котрі заселявся шнурок, нога ставилась по центру, шнурок зтягувався і в’язався до ноги вище кісточок, при цьому шкіра зручно облягала ногу, хутром всередину. І досі в українській мові зберігся вислів “по кісточки”, наприклад, “зайти у воду по кісточки”) БОЧКА – ДІЖКА (основа: “їж”, як у слові “їжа”) БРЕВНО – КОЛОДА БРИТЬСЯ – ГОЛИТИСЬ БРЫНЗА – БУЦ БУКВА – ЛІТЕРА БУЛКА – ПАМПУШКА БУРЬЯН – БУР’ЯН (дослівно: “кінська їжа”, звідси араб. “бурак” – кінь, “сивка-бурка”, “ян” – їжа (”першоначало”), звідси “ядний”, “ням-ням”, “няня”, “нене”) БУСЫ – НАМИСТО (БУСИНКА – НАМИСТИНКА) БУТОН (ботан. н.п., “бутон цветка”) – БУБЛЯХ (ботан. н.п., “бублях квітки”) ВЕДЬ – АДЖЕ ВЕЗЕНИЕ – ТАЛАН (“не везёт” – “не таланить”) ВЕЛОСИПЕД – РОВЕР (“ро” – ров, рів, низинний шлях, англ. “row” – “дорога”, “вер” – вертіти, звідси: ”верста”, “наверстувати”) ВЕРЁВКА – МОТУЗКА ВЕРТОЛЁТ – ГВИНТОКРИЛ, ГЕЛІКОПТЕР (грец. “гелі” – крутити, “коптер” – висіти, звідси “копоть”, “коптіти над книжками”) ВЕРХ – ГОРА (н.п., “наверх” – “нагору”, “вверх” – “вгору”, НИЗ – ДОЛ, звідси “долівка”) ВИСОК – СКРОНЯ ВКЛЮЧИТЬ – УВІМКНУТИ ВКУС (о продуктах) – СМАК (про харчі, н.п., “тістечка на будь-який смак”) ВКУС (о вещах) – ВПОДОБА (про речі, н.п., “шпалери до вподоби”) ВОДА – ДУНЯ (давньороське, звідси “Дунай”, річки “Дон” в Росії і в Шотландії (Scotland – земля скітів, скіфів), “студена”, український народний приспів “ой, дана-дана”, Gevaudan (Живодан – "жива вода") – урочище на півдні Франції, назва котрого зберіглась ще з прадавніх часів, англ. Danger (небезпека) “дан хер” – вода м’яка, тобто “плинна”) ВОДОПАД – ВОДОГРАЙ, ВОДОСПАД ВОЛОСЫ (на теле) – ВОЛОССЯ (на тілі) ВОЛОСЫ (на голове) – КОСИ (на голові, н.п., “волосинка” – “косинка”) ВОЛШЕБНИК – ЧАРІВНИК (дослівно: “в дугу частину шиї (вміє згинати)” (з-ар-ів-ник), звідси “чарівна” – дівчина, котра вміє рухати шиєю, як це роблять в Індії) ВОНЬ – СМОРІД (вонять – смердіти) ВОПЛЬ – ЗОЙК ВОРОТА – БРАМА (дослівно: “пробитий руками отвір для сонячного світла” – “б-ра-ма”) ВОСТОРГ – ЗAХВАТ (н.п., “в восторге” – “в зaхваті”, “восторгаться” – “захоплюватись”) ВОССТАНАВЛИВАТЬ – ВІДНОВЛЮВАТИ (н.п., кінескоп) ВОСХИЩАТЬСЯ – ДИВУВАТИ (н.п., достойный восхищения – гідний подиву) “В РАМКАХ” (рабочего визита...) – “В МЕЖАХ” (робочого візиту...) ВРЕДИТЕЛЬ – ШКІДНИК (дослівно: “(через нього) народжуються мертвими” (з-кід-ник), “кід” – народжувати, звідси “ кітна коза”, німец. kіnder , англ. kіd, “риба-кит” – риба, що народжує, Китайгород (кит-тай-город) – народжене зверху (відроджене) місто, “блакитний” – благородний, Микита (ма-кит) – руками народжений (важкі роди), індійський епос Гіта – народження (нації), Китай (кит-тай) – народжений високо, звідси назва “піднебесна країна”, “нек” – мертвий, звідси грец. “некрос”) ВРЕДНЫЙ (о человеке, животном) – КАПОСНИЙ, КАПОСНА (про людину, тварину) ВРЕДНЫЙ (н.п., о грибе, напитке) – ШКІДЛИВИЙ (н.п. про гриб, напій) ВЫЕМКА (н.п., писем из почтового ящика) – ВИЙМАННЯ (н.п., листів з поштової скриньки) ВЫЕМКА (н.п., выбитое углубление в стене, дороге) – ВИЇМКА (н.п., вибите поглиблення в стіні, дорозі) ВЫКЛЮЧИТЬ – ВИМКНУТИ ВЫКРИКИВАТЬ – ВИГУКУВАТИ ВЫПРЯМИТЕЛЬ – ВИПРОСТУВАЧ (н.п, змінного струму, механічний прилад) ВИТОК – ЗВIЙ (н.п., “10 звоїв”) ВЬЮГА – ЗАВІРЮХА ГАДОСТЬ – ГИДОТА (дослівно: “не їстівне” (ха-ід), звідси “харе” (ха-ре) – не повторюй, припини (жаргон), “харе Рама” – неповторний Рама, (звідси рос. “хорошо” – “неповторно”), “хау” (індіанською мовою) – ні (Чінгачгук: “хау, я все сказав” – “ні, я все сказав”), “ід” (іс, іт, ед) – їжа, їсти (рос. еда, англ. eat), Одісеїв острів Ітака (іт-ак) – “як годувальниця” (“Батьківщина”), лат. vіta (в-іт) – їсти (“живитися”), звідси “світло” (с-віт-лу) – “(те, що) оживлює поверхню”, вітаю – життя даю) ГАЙКА – МУТРА ГАЛСТУК – КРАВАТКА (дослівно: “не сонячне (брудну шию) прикриваюча” (ха-ра-ват) ГВОЗДЬ – ЦВЯХ ГИПОТЕТИЧЕСКИ – УЯВНО ГИРЯ (греч. “гірос” – “кругляк”) – МЕНА (звідси “безмен” – “без гир” – пружинні ваги) ГЛУШИТЬ – ТЛУМИТИ (глушитель – тлумник) ГОД – РІК (дослівно: “оберт” (землі навколо сонця), звідси лат. rotatio – обертання, roto – обертаюсь, “ один рік” (рок, рос. “год” – “ход”) – “один оберт” Землі навколо Сонця) ГОЛУБОЙ – БЛАКИТНИЙ (дослівно: “благородний”, “бла” – благо, “кит” – роджений. Звідси ”китна коза”, ”kid” англ., “kinder” нім., “gita” санскр., місто Житомир (давнє Китомир), місто Кіто, “риба-кит” – риба, що народжує, вислів “блакитна кров”) ГОРЮЧЕЕ (топливо) – ПАЛЬНЕ (паливо) ГОРЮЧЕЕ (то, что горит) – ЗАЙМИСТЕ (замість “Вогненебезпечно” на бензоцистернах слід писати “Займисте”) ГОСПОДИН – ПАН (дослівно: “нащадок людини” (па-ан), “па” – після, нащадок, звідси “пасинок” – після сина (у правах), “пaсербиця” (па-серб) – після доньки (у правах), звідси Сербія – дочірня (країна), Азербайджан (ас-сербай-джан) – люди (від) білих доньок, Парис (па-рос, українське жіноче ім’я Параска) – послідовник (нащадок) росів, “ан” – людина, звідси грец. антропос (ан-тропос) – людино подібний, тюрк. хан (х-ан) – титул феодального правителя, престижні іменні додатки: япон. san (з-ан), голл. van, нім. von – “з людей”) ГОСТИННАЯ (комната) – СВІТЛИЦЯ (кімната) ГРАНИЦА – КОРДОН (дослівно: “де (стоїть) людина з луком” (к-ар-де-ан), “ар” – лук, “де” – де, “ан” – людина, сполучення літер “еа” в “де-ан” дало звук “о” – “дон”, подібний звук утворюється з “еа” в латинській і французькій мавах, наприклад, bureau - бюро) ГРИБЫ – ГУБИ (від “губити життя”, прізвище Губенко походить від збирача губ. Колонія морських грибів – губка) ГРОЗА – БУРЯ ГРУСТЬ – СУМ (грустный – сумний) ГУБЫ – ВАРГИ (дослівно: “забарвлені”, “підфарбовані”, звідси “барва”, “варвари” – забарвлені, розфарбовані люди) ГУРМАН – ЛАСУН (лагідно: “ласунчик”, дівчинка: “ласуня”) ГУСЕНИЦА (н.п., танка, трактора) – ГУСЕНИЦЯ (н.п., танку, трактору) ГУСЕНИЦА (вредитель садов) – ГУСІНЬ (шкідник садів), ОСЕЛЬНЯ ДА – ТАК ДАВИТЬ (жать) – ТИСНУТИ ДАВИТЬ (выжимать) – ЧАВИТИ (раздавить – розчавити) ДАЛЬНЕЙШИЙ – ПОДАЛЬШИЙ (н.п., “дальнейшие действия” – “подальші дії”) ДАРОМ – ЗАДAРМА ДАТЧИК – ЧУЙНИК, СЕНСОР (н.п., сенсор рівня, чуйник тиску) ДВУХСТОРОННИЙ – ДВОБIЧНИЙ, ОБОПIЛЬНИЙ ДЕПО – РОЗ’ЇЗД ДИАПАЗОН (греч. двусторонне “диа” ограниченная полоса “пас”) – ПАСМО ДИАГРАММА НАПРАВЛЕННОСТИ – ДІАГРАМА СПРЯМОВАНОСТІ (“круговая” – “довкільна”) ДЛИТЕЛЬНОСТЬ (импульса) – ТРИВАЛІСТЬ (імпульсу) ДОИТЬ (корову, козу) – ЦЯПАТИ (корову, козу) ДОСТОИНСТВО – ГІДНІСТЬ, множ. ЧЕСНОТИ ДОСТОЙНЫЙ – ГІДНИЙ ДОХОД – ПРИБУТОК (те, що прибуває, збільшується) ДРОБЬ (в математике, охоте) – ДРІБ (в математиці, мисливстві) ДРОБЬ (косая черта, также в позывных) – СТРОК (н.п., UT5NC/A – “УТ5НЦ, строк Альфа”) ДУМАТЬ (не высказываясь) – ДУМАТИ (н.п., “не заважай мені думати”), МИСЛИТИ (н.п., “задуматься” – “замислитись”) ДУМАТЬ (высказывать мысль) – ГАДАТИ (н.п., “я думаю, что...” – “я гадаю, що...”, “я так думаю” – “я так гадаю”) ЖАЛЕТЬ – ЖАЛІТИ (когось, дослівно: “збільшувати їжу” (з-ал-іт), тобто “віддавати комусь частину своєї їжі”) ЖАЛЕТЬ – ШКОДУВАТИ (за кимось, чимось, н.п., “я жалію свого песика але шкодую, що він безпородний”) ЖЕЛАЮ (хочу себе) – БАЖАЮ (хочу собі, див. ХОЧУ) ЖЕЛАЮ (пожелание кому-то) – ЗИЧУ (побажання комусь) ЖЕСТ – ВІДРУХ ЖЕСТОКО – БРУТАЛЬНО (дослівно: “будучи разом великі (сильні)” (б-рат-ал), звідси англ. rat – щур (хижі тварини, що тримаються разом), лат. ім’я Brutus (Marcus Junius Brutus – убивця Юлія Цезаря) ЖИВОТ – ЧЕРЕВО (дослівно: “випукла шкіра” (чер-ев), див. “черевик”) ЖИТЬ (быть живым, существовать) – ЖИТИ (бути живим, існувати, дослівно: “їсти”, “з’їдати” (з-іт), звідси лат. vita (в-іт) ЖИТЬ (проживать где-либо) – МЕШКАТИ (мешкати де-небудь) ЖУРНАЛ (аппаратный) – ДЕННИК (апаратний), франц. jour (жур) – день) ЖУРНАЛИСТ (профессия) – ДЕННИКАР (фах), франц. jour (жур) – день) ЗАБОР (наружное ограждение дома со стороны улицы или огорода) – ПАРКАН (зовнішня огорожа будинку з боку вулиці або городу, дослівно: “проти хижаків” (пар-кан), “пар” – проти, “кан” – хижак, звідси “парасоля” – проти сонця, лат. canis – пес, “канюк” – хижий птах, “канючити” – вити (дитяче ниття), “капкан” (хап-кан) – хапач хижаків, “анаконда” (ана-кан) – людський хижак, “канава” (кан-хав) – хижака ловити (мати, “хавати”, звідси have (англ), “Канзас” (кан-зас) – хижацька засідка. Давнє українське прізвище “Кандиба” (кан-диб) означає – хижаків надибувати, тобто ”вистежувач звірів”) ЗАБОР (внутреннее ограждение между домами, огородами или хозяйствами) – ТИН (внутрішня огорожа між будинками, городами або господарствами, народне “перелаз”, дослівно: “перепона”, звідси “тенета”, “перетинати”, “павутина” (па-тин) – шлях перетнутий) ЗАБОР (ограждение нежилых технических объектов, строек) – ОГОРОЖА (огорожа немешкальних технічних об’єктів, будівництв) ЗАБОР (ограждение пастбищ) – ОБОРА (огорожа пасовиськ (ха-бор), дослівно: “ні ведмедям” (“ха” – ні, звідси “халепа” (ха-лепо) – не добре, “бар” – ведмідь, звідси “барлога” – лігво бара, “не барись” – не будь (повільний) як ведмідь) ЗАБОР (из камня, кирпича) – МУР (з каміння, цегли, звідси франц. mur – стіна ) ЗАБОТИТЬСЯ – ПІКЛУВАТИСЬ (дослівно: “оголеної кістки (рани) поверхню прикривати” (па-ік-лу-ват), “ік” – кістка, “лу” – поверхня, “ват” – прикривати, звідси “вата” – прикриваюча рану, “сват” – прикриваючий (“захистивший в бою”, за традицією його сина або доньку одружували з донькою або сином захищеного), “вотчина” (ват-чин) – прикриття чинить, у значенні “захищений терен” (родовий маєток, привласнена населена земля – В.Даль), також “вітчизна”, англ. water, нім. wasser, укр. вода – “прикриваюча”, у значенні “перешкода нападникам”, рос. “свадьба” (с-ват-баш) – прикриваюча голову (за традицією, після одруження наречена покриває голову хусткою) ЗАГОРАТЬ – ЗАСМАГАТИ (“прекрасный загар” – “чудова засмага”) ЗАЕДАНИЕ (техн.) – ЗАТИНАННЯ (техніч.) ЗАКЛЁПКА – НЮТА (звідси англ. newt [nju:t], прізвище Newton (newt-an) – “ головата (розумна) людина”, український відповідник – Головатюк, Головащенко, Головченко... ) ЗАКЛЮЧЕНИЕ (как результат) – ВИСНОВОК (як результат) ЗАКЛЮЧЕНИЕ (тюремное) – УВ’ЯЗНЕННЯ (тюремне) ЗАЛ – ЗАЛА (н.п., “концертна зала”, “зала чекання”, дослівно: “освітлена” (“світлиця”), від “сал” – вогонь, звідси “селітра” (сал-тра) – вогняний порошок, “салют” (сал-ут) – “зкутий” вогонь, “Селена” – (нічне) світило, селище, село, оселя, “сало” – вогняне (з тваринного сала люди здавна виготовляли каганці для освітлення), “салон” – освітлений, “Версаль” (вер-сал) – добре освітлений (палац), “залп” (сал-па) – спрямований вогонь, “порцеляна” (пор-сал-ан) – через (розведений) людьми вогонь) ЗАНАВЕСКА – ФІРАНКА ЗАМША – НАБУК ЗАПИСКА – ЦЕДУЛКА ЗАРОСЛИ – ХАЩІ (дослівно: “нема щі”, “ха” – не, звідси “халепа” (ха-лепо) – не добре, “кара” (тюрк.) – не сонячно (чорно), “щі” – щипанка, те, що прадавні люди “щіпали” для їжі – ягоди, коріння, звідси “борщ” (“бар” і “щі”) – ведмежа щипанка) ЗАРЯД (электрич.) – НАСНАГА (електр.) ЗАРЯДКА (спорт.) – РУХАНКА (спорт.) ЗАРЯЖАТЬ (электрич.) – НАСНАЖУВАТИ (н.п., наснажити акумулятор, конденсатор) ЗАРЯЖАТЬ (н.п. ружьё) – ЗАРЯДЖАТИ ЗАТВОР (полевого транзистора) – БРАМКА (польового транзистора, “Б”, англ.“G” – Gate) ЗАУСЕНИЦА – ЗАДИРКА ЗЕРКАЛО (большое) – ДЗЕРКАЛО (велике, дослівно: “дивитись (на) поверхню”, “зер”, “зір” – дивитись, “лу” – поверхня) ЗЕРКАЛО (небольшое) – ЛЮСТЕРКО (маленьке, (лу-стер) дослівно: “поверхня стерта (натерта)”, в давнину натирали до блиску рівну срібну пластину і дивились в неї на себе) ЗНАМЕНИТЫЙ – ВИДАТНИЙ ЗОНТИК - ПАРАСОЛЯ ИЗБЫТОК – НАДЛИШОК ИЗМОРОЗЬ – ПРИМЕРЗОК ИЗНОС – ЗПРАЦЬОВАНІСТЬ ИЗНУРИТЕЛЬНЫЙ – ВИСНАЖЛИВИЙ ИЗЯЩНЫЙ – ВИТОНЧЕНИЙ ИНДИВИДУАЛЬНАЯ РАДИОСТАНЦИЯ – ОСОБИСТА РАДІОСТАЦІЯ (“особiвка”) ИНТЕРЕС – ЦІКАВІСТЬ (заинтересованность – зацікавленість) ИСПОРТИТЬСЯ (о продуктах) – ЗIПСУВАТИСЬ ИСПОРТИТЬСЯ (о технике) – ВИЙТИ З ЛАДУ ИСТОК (полевого транзистора) – ВИТОК (польового транзистора, “В”, англ. “S”) ИТОГ – ПІДСУМОК (н.п., “підсумок змагань”) КАЗНА – СКАРБНИЦЯ (казначей – скарбник) КАЛИТКА (проход в заборе) – ФІРТКА КАЛЯСКА – ВІЗОК (н.п., дитячий, інвалідний) КАНИСТРА – КОНОВКА КАРТА (игральная) – КАРТА (дослівно: “обрізана”, “кар” – обрізати, звідси “картати” – відтинати руку (давнє), “картавий” – обрізаний язик, прізвище Карнаух – “обрізане вухо”, “карк” – шия (та, що відтинається), “кара”, “сокира”) КАРТА (географическая) – МАПА (дослівно: “пересувати рукою” по малюнку, кресленню, схемі, “ма” – рука, “па”, “пас” – хід) КАРТОШКА – БАРАБОЛЯ (дослівно: “ведмежа куля” (бара-бола), звідси чес. brambor) КАСАТЬСЯ – ТОРКАТИСЬ (касательно – дотично) КАТУШКА – ШПУЛЯ (дослівно: “зтягнута”, звідси англ. “pull” – тягнути) КАФЕЛЬ – КАХЕЛЬ (дослівно: “з білої глини” (к-ах-гель), звідси назва будинків давніх майя “камалькалько” – будинки з глини) КАЧЕЛИ – ГОЙДАЛКА КАЧЕСТВО – ЯКІСТЬ (дослівно: “яка справжність”, “як” – яка; “iсть” – істинність, справжність) КВИТАНЦИЯ (ЧЕК) – ЦЕТЛИК КИПЯТОК – ОКРІП КЛЕТЧАТЫЙ – КАРТАТИЙ (н.п., “клетчатая рубашка” – “картата сорочка”) КЛУБНИКА – ПОЛУНИЦЯ (дослівно: “на поверхні вниз” (ягодами), (па-лу-ниць), “лу” – поверхня, “ниць” – низ, н.п., “впасти ниць”, рос. “ничком”, англ. strawberry – “страва ведмедя”, “бер”, “бар” – ведмідь, звідси “барлога” – лігво бара) КЛЫК – ІКЛО (дослівно: “кістяна поверхня” (ік-лу), звідси “піка” (па-ік) – прадавня зброя з загостреною кісткою на кінці патика, лат. іctus (ік-тус) – удар іклом, рогом (укр. “стусан”, “дати стусана”, прізвище “Стус”, лат. portus (пор-тус) – “проти ударів (хвиль)” – гавань, пристань), “каліка” (кал-ік) – викривлена кістка, назва книжки “Белый Клык” – “Біле Ікло”, “лу” – поверхня, звідси “лудити”, “полуда”, польск. lut – припой, lutowka – паяльник, “любов” (лу-бав), англ. klue (к-лу) – клей, “люрекс” (лу-рекс) – поверхня королівська (вплетена в одяг золота блискуча нитка), луб’я (рос. лубок), кит. Lujіan – поверхня освітлена, Лусія (лу-сія) – сяюче тіло (білошкіра), “лекало” (лу-кал) – поверхня викривлена, звідси “калякати” – криво писати, “халупа” (ха-лу-па) – не захищена поверхня (стіни ) КЛЯСТЬСЯ – ПРИСЯГАТИСЬ (звідси рос. “присяга”, англ. swear від “звірюватись”) КНОПКА (технич.) – ПРИТИСК (н.п., притиск дзвiнка, пусковий притиск) “КОЗЁЛ ОТПУЩЕНИЯ” – “ОФIРНИЙ ЦАП” КОЛИЧЕСТВО – КІЛЬКІСТЬ (дослівно: “скільки частин є” (к-іл-іст), “іл” – частина, звідси “іл” – донне відкладення (суміш органічних та неорганічних часток), “поділ” – по частинам, “втілювати”, “спільний”, “вільний”, “цивільний”, “цивілізація”, “стабільний” (стаб-іл, звідси “штаба”, “штаб”), італ., франц. il – він (у значенні “частинка спільноти”), франц. ile – острів (у значенні “частинка суходолу”), польск. ile – скільки (у значенні “скільки частинок”), кілька – мілка риба, грец. ????? (па-іл-іс) – місто (“по частинам (окремо) їсти”) – організація суспільства, при його компактному проживанні на обмеженому терені, коли кожна родина харчується окремо, на відміну від попереднього суспільного ладу, коли люди, посідавши в коло, разом споживали їжу, див. “майдан”) КОЛЛЕКТИВ – ГУРТ КОЛЛЕКТИВНАЯ РАДИОСТАНЦИЯ (“коллективка”) – ГУРТОВА РАДІОСТАЦІЯ (“гуртiвка”) КОЛОДЕЦ (от “холод” (ха-ол-ид) – нет много еды) – КРИНИЦЯ (дослівно: “холод внизу” (кри-ниць), звідси грец. “криос” – холод, “ниць” – низ, н.п., “впасти ниць”) КОЛОТЬ (дрова, орехи) – КОЛОТИ (дрова, горіхи) КОЛОТЬ (чем-либо острым) – СТРИКАТИ (н.п., “сделать укол” – “зробити заштрик”) КОЛЬЦО – КІЛЬЦЕ (дослівно: “з частин секторів” (к-іл-це), н.п., кільце ковбаси, пружинні кільця, поршневі кільця) КОЛЬЦО (из драг. металла, камня) – КАБЛУЧКА (з коштовного металу, каменя) КОЛЬЦО (обручальное) – ОБРУЧКА (вінчальна, шлюбна) КОЛЯСКА (детская, инвалидная, “кравчучка”) – ВІЗОК КОМАНДА (распоряжение) – КОМАНДА (дослівно: “з рук дане”, “ко” – з, “ман” – рука, “да” – дати, звідси “рекомендація” – “повторно з рук дане”, “рекомендований лист”) КОМАНДА (объединённая группа людей) – ЗАЛОГА (дослівно: “з одного місця”, н.п., залога радiостацiї, рятувальна залога) КОМАНДА (спортивная) – ДРУЖИНА (н.п., хокейна дружина, олімпійська дружина. На транспорті – “екіпаж” н.п., літака, корабля) КОМПЬЮТЕР – КОМПЮТЕР (слід писати без апострофу між “п” і “ю”, адже складові слова “com” і “puter, а не “comp” і “uter”) КОНЕЦ (чего-либо) – КРАЙ (н.п., покласти край зазіханням, край кінофільму, край оповiдання, з краєчку, краяти, “серце краяти“, звідси англ. cry – плакати, кравець) КОНЕЦ (действия) – КІНЕЦЬ (кін/ець, від давнього “кін“ – рух, звідси кінь – рушій, і “геть”, дослівно “припинення руху”, “життя”) КОНЕЧНО – ЗВІСНО, АВЖЕЖ КОНСТИТУЦИЯ (лат.) – ДЕРЖАВОУСТРІЙ (н.п., Конституція України – Державоустрій України) КОНТАКТ – СТИК (н.п., законтачить – стикуватись) КОЖУХ (технич.) – ОБУДОВА (н.п., обудова радіонадавача) КОЛОДЕЦ (основа “холод”) – КРИНИЦЯ (кри-ниц) польск. studnia КОРЗИНА – КОШИК КОРИЧНЕВЫЙ (цвет) – БРУНАТНИЙ (колір, дослівно: “ведмеже хутро наче” (бар-ру-нат), “бар” – ведмідь, “ру” – коси, волосся, “нат” – наче, звідси нім. braun, англ. brown) КОРОТКИЙ (по длине) – КОРОТКИЙ КОРОТКИЙ (по времени), КРАТКИЙ – СТИСЛИЙ (н.п., стислий випуск новин) КОРПУС (воен. контингент) – КОРПУС (дослівно: “разом крокуючі”) КОРПУС (технич.) – ТУЛУБ (н.п., тулуб корабля, танка, літака) КОРЫТО (для стирки, купания детей) – НОЧВИ КОРЫТО (для кормления свиньи) – КОРИТО КОСА (орудие труда) – КОСА (знаряддя праці) КОСА (женская причёска) – ВАРКОЧА (давньороська жіноча зачіска, дослівно: “в дугу зкочена” (в-ар-коч), “ар“ – дуга, лук, звідси лат. arcus, італ. arco – лук, англ. archer – лучник, arc – дуга, arrow – стріла, “арбалет”, “арка”. Класичну варкочу (через голову) заплітає Юлія Тимошенко, подібні зачіски були у жінок давніх етрусків (“ат-роси” – старі роси) і ахейців (“білолицих“, “ах” – білий). Ім’я билинного ворога Київської Русі Тугар (туг-ар) означає “людина з тугим луком”. І досі на Херсонщині існує татарське поселення Тугарек. Лук був головною зброєю прадавніх мисливців і завойовників. Арієць означає “лучник”, представник давньої військової касти білошкірих людей, вищі щеблі котрої: бояр (бой-ар) означає “боєць з луком” (боярин) і маркіз (ма-ар-кі) – “рука лук рухає”, а найвищий правячий сан – Цар (з-ар) – “з луком”. Один з українських давніх народних оберегів традиційно захищає від ворожих стріл) КОШЕЛЁК – ГАМАНЕЦЬ (дослівно: “сховище монет” (гам-манец), звідси “манатки”, англ. money – гроші) КОЭФФИЦИЕНТ ПОЛЕЗНОГО ДЕЙСТВИЯ – КОЕФIЦIЄНТ ВИДАТНОСТI (н.п., коефіцієнт видатності електродвигуна) КРАСИВЫЙ – ГАРНИЙ, ЛАДНИЙ, ФАЙНИЙ КРАСКА – ФАРБА (н.п., красить – фарбувати) КРИК – ЗГУК (вопль – зойк) КРИЧАТЬ – ГУКАТИ КРЫЛЬЦО – ГАНОК КРЫСА – ЩУР (дослівно: “з вонючих” (з-ур), звідси: грец. ????? (урон), лат. urina, тюрк. “урла” – сеча), ПАЦЮК (“па-цуг”, дослівно: “рухаються цугом” – один за одним) КУЛЬТЯ (мед.) – КИХОТЬ (дослівно: “обрубана кінцівка”, звідси давнє іспанське прізвище “Кіхот”, дане від пращура, покаліченого в бою) КУРИТЬ – ПАЛИТИ (н.п., цигарки, папіроси, “окурок” – “недoпалок”) КУРНОСЫЙ – КИРПАТИЙ (дослівно: “з відмінних патологічно” (к-ір-пат), “ір” – відмінний, відсторонений, звідси “зір” (з-ір) – з віддаленого (бачити), Озіріс (основа “зір”) – чоловік-супутник Ісиди (“наглядач”, “озирун”, в системі єгипетських ієрогліфів зображений у вигляді ока), нім. spazieren (пас-ір) – ходити відокремлено (відсторонь від інших), Тамерлан (там-ір-лан) – втамовувач (завойовник) відділених (віддалених) земель, “збір” (з-б-ір) – з бувшого розрізненого, “шкіра” (з-к-ір) – з (тіла, лат. corpus) відділяємого, Ірландія (ір-лан) – віддалена (відокремлена) земля, англ. peer, франц. pair (па-ір) – “нащадок відділених (відмінних, особливих)” – довічне або спадкове звання представників вищого дворянства, англ. sir (з-ір) – з відділених відмінних, особливих, “пат” – патологічний (грец. ????? – відхилення, ненормальність, також “біль”, “страждання”), звідси давній український вислів “патку мій, смутку мій” – що означає “біль мій, смуток мій”) КУСАЧКИ – ОБЦЕНЬКИ КУСОК (по длине) – ШМАТОК (по довжині, н.п., шматок дроту, мотузки) КУСОК (по площади) – КЛАПТИК (по площі, н.п., клаптик паперу, тканини) КУСОК (по объёму) – ГРУДКА (по об’єму, н.п., грудка криги, землі) КУСОК (округлой формы, н.п., кала) – КАВАЛОК (заокругленої форми, н.п., калу, лайна, звідси англ. caviare – рибяча ікра, лат. ovum – яйце) ЛАНДЫШ (цветок) – КОНВАЛІЯ (квітка) ЛАСКА – ПЕСТОТА (ласкать – пестити) ЛАТУНЬ – МОСЯЖ ЛЕНТА – БИНДА (н.п., на головному вінку нареченої, звідси “бинт”, “бинтувати” – замотувати биндою, “бандероль” – замотане поштове відправлення, англ. band – смуга тканини, стрічка) ЛЕСА (деревья) – ЛІСИ (дерева) ЛЕСА (строит.) – РИШТОВКИ (будівельні) ЛЕТУЧАЯ МЫШЬ – КАЖАН (дослівно: “з лякаючих людей” (к-жа-ан), звідси “жах”, італ. agitato, франц. agiotage, лат. agit?tio – збудження, хвилювання) ЛЁД – КРИГА (грец. “криос” – холод, “криниця” (кри-ниць) – холод внизу, “кризис” (криз-ис) – замерзла їжа, “ледник” – криговик, “ледниковый период” – криговий період) ЛИСТ (растения) – ЛИСТ (рослини) ЛИСТ (бумаги) – АРКУШ (паперу) ЛОБ – ЧОЛО ЛУЖА (мелкая, после дождя) – КАЛЮЖА (від “лу” – поверхня, “жа” – яма, звідси Боржомі (borjomi) – “ведмежа яма” (гірська западина) ЛУЖА (глубокая с крутыми берегами) – БАЮРА (глибока з крутими берегами (ба-юр), “бал” – вода, “юр” – урвисько, звідси лит. pajurio (па-юр) – узбережжя, тобто “після урвиська” – низька прибрежна смуга після крутого берегу) ЛУК – ЦИБУЛЯ (дослівно: “зтишуюча біль” (ци-біль), “ци” – зтишувати, звідси “цить” – замовкни, польск. cisza (тиша), cicho (тихо), лат. civilis (ци-в-іл-іс) “тихо окремо їсти” – вихований, гідний (проміжний історичний етап між “майданом”, де люди посідавши в коло разом споживали їжу і “полісом”, де кожна родина харчувалася окремо), італ. cipolla. Науковий факт: знайдено єгипетський папірус, в котрому повідомлялось, що раби відмовились від тяжкої виснажливої праці, оскільки обоз з цибулею не прибув вчасно) ЛУЧ – ПРОМІНЬ (дослівно: “пересікаючий”, “про” – через, “мінь”, “минь” – кит. “площа”) ЛУЧШИЙ (вид, красота) – КРАЩИЙ (н.п., “самый красивый” – “найкращий”) ЛУЧШИЙ (состояние) – ЛIПШИЙ (н.п., “самый лучший” – “найліпший”) ЛЮБВИОБИЛЬНЫЙ – ЩЕДРОЛЮБИЙ ЛЮБОЗНАТЕЛЬНЫЙ – ДОПИТЛИВИЙ ЛЮБОПЫТНЫЙ – ПИТЛИВИЙ МАГАЗИН – КРАМНИЦЯ (від “крам” – “товар”) МАСЛО (сливочное) – МАСЛО (дослівно: “жирна поверхня”, “мас” – жир, “лу” – поверхня) МАСЛО (растительное) – ОЛІЯ (дослівно: “сильно текуча”, “ол” – великий, “лія” – текти, литися) МАСЛО (машинное) – ОЛИВА (машинна) МАШИНА – МАШИНА (дослівно: “рухається рукою”, “ма” – рука, “кiн” – рух, н.п., швейна машина) МАШИНА (автомобиль) – АВТО (ГРУЗОВИК – ВАНТАЖIВКА) МЕТЕЛЬ – КУРДЕЛИЦЯ МЕШОК – ВОРОК (дослівно: “носити каміння”, “вор” – ворушити, рухати, “рок” – скеля, каміння) МИМО – ПОВЗ (РЯДОМ – ПОРУЧ, н.п., “мимо меня проползла змея” – “повз мене проповзла змія”, “рядом со мной стояла девушка” – “поруч зі мною стояла дівчина”) МОРДАШКА – БУЗЯ МОСТОВАЯ – БРУКІВКА (дослівно: “частинки розбитої скелі”. “б” – бита, “рук”, “рок” – скеля, “ів” – частина) МОЧА – УРИНА МУЧИТЕЛЬНАЯ БОЛЬ – ДОТКЛИВИЙ БІЛЬ МЫСЛЬ – ДУМКА (н.п., “есть какие-то мысли по этому поводу?” – “чи є якісь думки з цього приводу?”) МЫСЛЬ (высказанная вслух), МНЕНИЕ – ГАДКА (висловлена вслух, н.п, “я думаю, что...” – “я гадаю, що...”, “я так думаю” – “я так гпдаю”, в пісні: “дивлюсь я на небо і думку гадаю: чому я не сокіл, чому не літаю”) МЭР – МІСЬКИЙ ГОЛОВА НАВЕСТИ (часы) – НАВЕСТИ (механічний годинник), НАСТАВИТИ (електронний годинник) НАГЛЫЙ – НАХАБНИЙ (наглец – нахаба, обнаглевший – знахабнілий) НАДОЕДАТЬ – ДОКУЧАТИ, ДОШКУЛЯТИ, НАБРИДАТИ (надоедливый – надокучливий) НАДОЕЛО – НАБРИДЛО , ОСТОГИДЛО НАЖАТИЕ (излучение несущей частоты телеграфного передатчика) – НАТИСК НАЛЁТ (воен.) – НАЛIТ НАЛЁТ (наслоение, покрытие) – НАШАРОК, НАШАРУВАННЯ НАПИЛЬНИК – ТЕРПУГ НАПРАВЛЕНИЕ (движение) – НАПРЯМОК (рух) НАПРАВЛЕНИЕ (документ) – СПРЯМУВАННЯ (документ, н.п., “ось вам, шановний, спрямування до окуліста”) НАПРАВЛЕННЫЙ ОТВЕТВИТЕЛЬ (радио техн.) – СПРЯМОВАНИЙ ВІДГАЛУЖНИК (радіо техн.) НАПРАСНО – ДАРМA НАСОС – ПОМПА (качать – помпувати) НАСТОЙЧИВЫЙ – НАСТИРНИЙ НАСТРОЙКА (регулировка параметров аппаратуры) – НАЛАГОДЖУВАННЯ НАСТРОЙКА (изменение частоты) – ЛАШТУНОК (дослівно: “поверхню обертати” (лу-тун), звідси “туніка” – одяг з обгорнутої тканини, англ. tuning) НАСТРОИТЬ (радио)ПРИЁМНИК – НАЛАШТУВАТИ (радiо) ВIДБIРНИК, також НАСТАВИТИ (н.п. “настав свій трансивер на 7090 кілогерц”) “НА ПРИЁМЕ” – “НА ВІДБОРІ” НЕДОСТАТОК (“недочёт” чего-либо материального) – НЕДОЛIК НЕДОСТАТОК (в характере, поведении человека или животного) – ВАДА (“неполноценный” – “вадливий”) НЕДОСТАЧА (н.п., товаров, продуктов) – НЕСТАЧА НЕКОТОРЫЕ (о вещах, животных) – ДЕЯКІ (про речі, тварин) НЕКОТОРЫЕ (о людях) – ДЕКОТРІ (про людей) НЕСТАБИЛЬНЫЙ – НЕТРИВКИЙ (н.п., нетривка частота) НЕСУЩАЯ (частота передатчика) – НОСІЙНА (частота надавача) “НЕ ХОЛОДНО, НЕ ЖАРКО” – “НІ ЗИМНО, НІ СПЕКОТНО” НИКАКОЙ – НІЯКИЙ (н.п., “он никакой – не рыба, не мясо” – “він ніякий – ні риба, ні м’ясо”) НИКАКОЙ (не что другое, не кто другой) – ЖОДЕН (ні що інше, ні хто інший) НОМЕР (матем.) – ЧИСЛО (н.п., третє число газети, часопису) НОМЕР (автомобиля, самолета) – РОЗПІЗНАВАЛЬНИЙ ЗНАК (автомобіля, літака н.п., “097–48ВI”, “UR85707”) ОБИЖАТЬ (словами) – ОБРАЖАТИ (словами) ОБИЖАТЬ (физически) – КРИВДИТИ (фізично) ОБЛАСТЬ (губерния) – ВОЛОСТЬ (губернатор – волосний голова) ОБРАЗЕЦ – ВЗІРЕЦЬ (н.п., “Тарас Шевченко – взірець патріотизму”) ОБРАЗЕЦ – ЗРАЗОК (н.п., “літак АН-140 – зразок світового літакобудування”) ОБРЕЗ (винтовки) – УТИНКА (рушниці) ОБРЫВ – УРВИСЬКО (звідси лит. pajurio – узбережжя, дослівно “після урвиська” (па-уріо), тобто “низька прибережна смуга після крутого берега”) ОБШИРНЫЙ – РОЗЛОГИЙ ОБЩИЙ ВЫЗОВ (радиосвязь) – ЗАГАЛЬНЫЙ ВИКЛИК ОБЯЗАТЕЛЬНО – ОБОВ’ЯЗКОВО ОБЯЗАТЕЛЬНО – НЕОДМІННО ОБЪЯСНЯТЬ , ПЕРЕВОДИТЬ – ТЛУМАЧИТИ, ТОЛКУВАТИ (звідси англ. talk) ОДЕЯЛО – КОВДРА ОДНОФАМИЛЕЦ – ОДНОПРІЗВИЩНИК О’КЕЙ (англ.) – ГАРАЗД ОКОРОК – ШИНКА (кит. “шина” – свиня, “шин” – диво, звідси “шинзу” – диво ракета (китайська космічна програма), “шин-фен” – "диво вітер" (назва Ірландської визвольної партії), “корчма” (рос.) – “шинок”) ОЛИЦЕТВОРЯТЬ – УОСОБЛЮВАТИ ОПЛЁТКА (н.п., коаксиального кабеля) – ОБПЛЕТИНА (н.п., коаксиального кабелю) ОРУДИЕ (предмет) – ЗНАРЯДДЯ (н.п., знаряддя праці) ОРУДИЕ (воен.) – ГАРМАТА ОСКОЛОК – ВІДЛАМОК ОТВЕТВЛЕНИЕ – ВІДГАЛУЖЕННЯ ОТВЁРТКА – ВИКРУТКА ОТЗЫВЧИВЫЙ (о человеке) – ЧУЙНИЙ (про людину) ОТКРЫВАТЬ – ВІДКРИВАТИ, ВІДЧИНЯТИ (тільки двері, дверцята, кватирку) ОТКРЫВАТЬ (только глаза) – РОЗПЛЮЩУВАТИ (закрывать – заплющувати, звідси “плющ” – рослина, що обвиваючи закриває) ОТРЕЗ (на платье) – УТИНОК (на сукню, дослівно: “відтятий”, звідси “Утина” – старовинна назва японського острову Окінава, найбільш віддаленого від решти архіпелагу) ОТРЕЗАТЬ (неживой предмет, доску, ветку) – ВІДРІЗАТИ (неживу річ, дошку, гілку) ОТРЕЗAТЬ (конечность, часть тела, органа) – ВІДТИНAТИ (кінцівку, частину тіла, органу, н.п., “відтяти апендикс”, “відтяти ногу”, лат. amputatio) ОТХОДЫ (производства) – ПОКИДЬ (виробництва) ОФОРМЛЕНИЕ (документов) – ОФОРМЛЕННЯ (н.п., оформити звіт) ОФОРМЛЕНИЕ (художественное) – ОЗДОБЛЕННЯ (н.п. оздобити виставку) ОХОТНИК – МИСЛИВЕЦЬ (дослівно: “знищувач життя” (мас-лив), “мас” – знищувати, звідси “масакра”, “лив” – життя, звідси нім. leben, англ. life) ОЧЕВИДНО – ВОЧЕВИДЬ ОЧКО (в спорте) – ПУНКТ (англ. point) ПАЛКА – ПАТИК (дослівно: “йти тикаючи” (па-тик), “па”, “пас” – йти, “тик” – тикати) ПАПА – ТАТО (ОТЕЦ – БАТЬКО) ПАПКА (канцеляр.) – ТЕКА (дослівно: “збір” (тек), звідси “аптека” – збір води, “бібліотека” – збір книжок, “картотека” – збір карток, “антик” (ан-тек) – збір людей (лат. antiquus), у значенні “стародавній” (“збудуймо собі місто й вежу..., щоб ми не розпорошувались по всій землі” – Буття 11:4), “бантик” (бан-тек) – збір бинд, звідси англ. band – смужка тканини, “течія” (тек-лія) – збір потоків, звідси грец. “палео” (па-ліо) – “після потопу” (???????), у значенні старовинний, давній) ПАХАТЬ (трудиться, выполняя чьи-то поручения, “вкалывать”, “ишачить”) – ГАРУВАТИ (трудитись, виконуючи чиїсь розпорядження, дослівно: “допомогати носити лук”, звідси арабське ім’я Гарун, французьке garcon – хлопець, офіціант, розсильний) ПАХАТЬ (землю) – ОРАТИ (землю, від “орії” – назви білих людей, що прийшли зі сходу (лат. oriens – схід) і вміли обробляти землю) ПЕРЕВОДЧИК – ТЛУМАЧ (“перекладач” – той, хто щось перекладає з одного місця на інше) ПЕРЕДАТЧИК (радио) – (радiо)НАДАВАЧ (давнє – “вiдрядник”) ПЕРЕКЛЮЧАТЕЛЬ , ТУМБЛЕР – ПЕРЕМИКАЧ, ВИМИКАЧ ПЕРЕМЫЧКА – ПЕРЕТИНКА ПЕРЕПОЛОХ – ГВАЛТ (н.п., “на вечірці вчинився гвалт”) ПИСЯТЬ – ЛЮРИТИ ПИТАНИЕ (еда) – ХАРЧУВАННЯ (дослівно: “з луком стеження” (х-ар-чув), “ар” – лук, звідси “сварка”, англ. “war” – війна, world (w-ar-land) – світ (дослівно: “в дугу (закруглена) земля”, тобто “земна куля”), “варвар” – представник войовничого ворожого племені, “чув” – відчувати, рос. чувствовать, польск. czuwac – спостерігати, слідкувати, “чувак”. Отже, слово “харчуватися” означало колись не “вживати їжу”, а “вистежувати” її) ПИТАНИЕ (электрич.) – ЖИВЛЕННЯ ПЛАТОК (головной) – ХУСТКА , ХУСТИНА (носовой платок – хусточка для носа, хусточка) ПЛАТЬЕ – СУКНЯ ПЛОСКОГУБЦЫ – ПАСАТІЖІ, БРЕМЕРИ ПЛОТНОСТЬ (в механике) – ЩІЛЬНІСТЬ (в механиці) ПЛОТНОСТЬ (в химії) – ГУСТИНА (в хімії, н.п., розчину, електроліту) ПЛОХО – ПОГАНО, ЗЛЕ ПЛОЩАДЬ (геометр., н.п., круга, квартиры) – ПЛОЩА (геометр., н.п., кола, квартири, дослівно: “обмежена поверхня” (па-лу) ПЛОЩАДЬ (объект) – МАЙДАН (об’єкт, дослівно: “руками їдять люди” (ма-ід-ан) – спеціальне місце, де люди, посідавши в коло, споживали їжу, звідси араб. “майдан”) ПОДКЛЮЧИТЬСЯ – ПІДІМКНУТИСЬ ПОДНОС (РАЗНОС) – ТАЦЯ (дослівно: “швидке” начиння для розносу їжі, звідси римське прізвище Тацит (тац-іт) – швидко їсть, “таксі” – “швидкий розвозчик людей” (офіційна версія пов’язує походження слова “таксі” з лат. taxo – оцінюю), грец. ????? (тахyс) – швидкий, ????? – швидкість, “потахне” – швидко мине важкість у шлунку після ситної їжі, “птах” (па-тах) – “пересувається швидко”) ПОДРЯД (несколько раз) – ПОСПІЛЬ (кілька разів) ПОДСНЕЖНИК – ПРОЛІСОК ПОДХАЛИМ – ПІДЛАБУЗНИК ПОДХОДИТ – ПІДХОДИТЬ (н.п., “цей дрііт підходить до вимикача”) ПОДХОДИТ – ПАСУЄ (н.п., “цей костюм тобі пасує”) ПОЗЫВНОЙ (буквенно-цифровой код) – КЛИЧНИЙ ЗНАК (англ. call sign, розмовне “КЛИЧНИЙ” н.п., “UT5NC”) ПОЗЫВНОЙ (слово, муз. фрагмент) – КЛИЧНИЙ СИГНАЛ (розмовне “СИГНАЛ” н.п., “Явір-1”, “Корал-26”) ПОКА (прощание) – БУВАЙ (англ. bay) ПОЛ (конструкция) – ПІДЛОГА, ДОЛІВКА ПОЛ (признак) – СТАТЬ (ознака) ПОЛНОСТЬЮ – ЦІЛКОМ (ц-іл-ком – “з часток спільних”, “іл” – частинка, звідси “сіль” (с-іл) – з частинок, цілий, спільний, суцільний, поділ, тіло, ціль, цивілізація, білий (б-іл) – багато частин (складне світло), ім’я Кирило (к-ір-іл) – відмінний частково, “ком” – спільний, звідси “комунальний”, “комунізм”) ПОЛОСА – СМУГА ПОЛОСАТЫЙ (горизонтально) – СМУГАСТИЙ (н.п., дикі поросята – смугасті) ПОЛОСАТЫЙ (вертикально), также ПЁСТРЫЙ – СТРОКАТИЙ (н.п., зебра – строката) ПОЛОТЕНЦЕ – РУШНИК (дослівно: “витирати шию”, “руш” – рухати, “ник” – шия, звідси англ. neck – шия, грец. “некрос” (нек-рос) – шию розтинати, у значенні “мертвий”) ПОЛУЧАТЬ – ОТРИМУВАТИ (получатель – отримувач) ПОЛУСТАНОК – ПІВСТАНОК (н.п., залізничний півстанок) ПОМЕХА – ПЕРЕШКОДА (те, що шкодить, н.п., “сильні перешкоди завадили мені провести радіозв’язок” – “сильные помехи препятствовали мне провести радиосвязь”) ПОНЯТНО – ЗРОЗУМІЛО, ЯСНО (звідси ja (нім.), yes (англ.), давньогрецьке ім’я Ясон – “кмітливий”, “розумний”) ПОПА (задница) – СІДНИЦЯ (від “сидіти”), ГУЗНЯ (звідси “чорногуз” – чорнозадий птах, “боягуз” (боя-гуз) – “задній у битві”), ДУПА (ду-па) – “дві половинки”) ПОРЧА (у животных, людей) – ҐАНЧ (у тварин, людей) ПОРЫВ (ветра) – ПОДМУХ (вітру) ПОТЕТЬ – ВПРІВАТИ ПОТРЕБЛЯТЬ – СПОЖИВАТИ (потребитель – споживач) ПО ТРЕБОВАНИЮ (остановка) – НА ВИМОГУ (зупинка) ПОХОДКА – ХОДА (н.п., легкою ходою) ПОЧКА (на растении) – БРУНЬКА (на рослині) ПОЧКА (анатом.) – НИРКА (анатом., дослівно: “сечу відторгає” (основа “ір” – відділений, відокремлений, відмінний), звідси Ірландія (ір-ланд) – відділена (відокремлена) земля, лат. irrationalis (ir-ratio) – відділений (від) рації, англ. sir (з-ір) – з відділених (відмінних, особливих) людей) ПОЧТАЛЬОН – ЛИСТОНОША ПОЯС (ремень) – ПАСОК ПРАВИЛЬНО – ВІРНО, СЛУШНО (корінь “вір”, звідси лат. vero – дійсно, правдиво, ver?tas – істина, дійсність, н.п., “вiрна пропозиція”, “слушне зауваження”) ПРЕДЕЛ (конечное значение) – МЕЖА (кінцеве значення, н.п., межа вимірювання приладу – 1000 В) ПРЕДЕЛ (промежут. значение) – ОКРЕС (проміжне значення, н.п., окрес вимірювання приладу 10 мВ – 100 В) ПРЕДМЕТ (учебн.) – ДИСЦИПЛІНА ПРЕДМЕТ (вещь) – РІЧ (дослівно: “коштовне”, “цінне”, звідси “річка” – багата рибою, італ. ricco, англ. rich – багатий) ПРЕДСТАВЛЯТЬ (воображение) – УЯВЛЯТИ (н.п., “не можу навіть уявити”) ПРЕДСТАВЛЯТЬ (кого-либо, что-либо кому-либо) – ПРЕЗЕНТУВАТИ (н.п., презентуємо телеглядачам нову програму) ПРЕПЯТСТВИЕ – ЗАВАДА (те, що заважає), ПЕРЕПОНА ПРЕСТУПЛЕНИЕ – ЗЛОЧИН (дослівно: “чинити зло” (зло-чин), звідси “кінь” – рушій, грец. ?????? (кінема) – рух) ПРИВЕТ – ВIТАЮ, ЧЕСТЬ (вітання-оклик при проведенні телеграфного (CW) зв’язку – “хей” ( ···· · · ? ? ? ) ПРИДУРОК – НЕДOУМОК ПРИЁМ (гостей, пациентов, пищи и т.п.) – ПРИЙОМ (гостей, пацієнтів, їжі, тощо) ПРИЁМ (спортивный) – ХВАТ (спортивний) ПРИЁМ (выделение радиосигналов из спектра) – ВIДБIР (виділення радіосигналів зі спектру) ПРИЁМНИК (радио) – (радiо)ВIДБIРНИК ПРИЁМНО -ПЕРЕДАЮЩАЯ радиостанция – НАДАВАЛЬНО- ВIДБИРАЛЬНА радiостацiя ПРИНЦИП – ЗАСАДА (принцип действия – засада дiяльностi) ПРИОТКРЫТЬ – ПРОЧИНИТИ (н.п., “приоткрыть дверь – прочинити двері”) ПРОБКА – КОРОК (н.п., корок від пляшки, автомобільний корок на дорозі, дорожний корок) ПРОБЛЕМА – КЛОПIТ (“no problem” – “не клопіт”, “без клопоту”, н.п., “у него проблемы со здоровьем” – “в нього клопіт зi здоров’ям”) ПРОВОД – ДРІТ ПРОГРЕСС – ПОСТУП ПРОДУКТЫ – ХАРЧІ (дослівно: “головне”, “найважливіше”, звідси грецьке “архі”, “арчi”) ПРОИЗВЕДЕНИЕ (математ.) – ДОБУТОК (математ.) ПРОИЗВЕДЕНИЕ (худ., муз.) – ТВIР (н.п., художній, музичний) ПРОИЗВОДИТЕЛЬНОСТЬ – ВИДАТНІСТЬ (производительность труда – видатність праці) ПРОЛЕЖЕНЬ (мед.) – ВІДЛЕЖИНА (медиц.) ПРОМЫСЕЛ – РЕМЕСЛО ПРОТИВНО – ГИДКО (мерзость – гидота, мерзавец – негідник) ПРОФАН – НЕВІГЛАС (профанация – невігластво) ПРОФЕССИЯ – ФАХ (профессионал – фахівець) ПРЫГАТЬ (вверх) – ЦИБАТИ (вгору) ПРЫГАТЬ (в длину) – СТРИБАТИ (на відстань) ПРЯЖКА – КЛЯМКА ПРЯМО (направление) – ПРОСТО (напрямок) ПУГОВИЦА – ГУДЗИК (дослівно: “виріб з кості” (гуд-з-ик), “гуд” – виріб, витвір, звідси “хута” – виробництво, “художник”, нім. gut, англ. good, “ік” – кістка) ПУСТЬ (будет) – ХАЙ (буде, звідси япон. “хай” – так, “нехай” означає “хай не”, “нехай йому грець” – “хай не буде йому добра”, “гречний” – добрий, “гречка” – добра, “Нехай з року в рік Україна стає заможнішою і щасливою!” – з новорічного звернення ex-президента Л.Кучми) ПЫЛЬ (неподвижная, на поверхности) – ПОРОХ (н.п., “чоботи солдата були вкриті порохом і брудом”, “на пiдлозi лежав товстий шар пороху”) ПЫЛЬ (подвижная, в воздухе) – КУРЯВА (н.п., “вітер здійняв сильну куряву”, “не пыли!” – “не кури!”) ПЫЛИТЬ – КУРИТИ, ЗДІЙМАТИ КУРЯВУ ПЫЛЕСОС – ВIДПОРОШУВАЧ РАДИОЛЮБИТЕЛЬ – РАДІОАМАТОР (дослівно: “радіо-рукотворець”, від “ма” – рука, “тор”, “твор” – творити, звідси лат. manus – рука) РАДИОНАБЛЮДАТЕЛЬ – РАДІОНАСЛУХАЧ (англ. short wave listener “SWL”) РАДИОСТАНЦИЯ – РАДІОСТАЦІЯ (дослівно: ”радіоустаткування”, пишеться без “н”, для порiвняння: радиоустановка (рос.) – радіоустаткування (укр.), друге “т” в корені змінюється на “ц”, подібно до мілітарний – міліція, акт – акція) РАЗ (при счёте) – ОДИН (при рахуванні, н.п., один, два, три …) РАЗ (н.п., “в первый раз”) – ВПЕРШЕ РАЗ -РАЗ (н.п., “раз-раз и готово”) – ХОП-ХОП (н.п., “хоп-хоп i зроблено”) РАЗРЕШЕНИЕ (разрешать что-либо сделать, поступить) – ДОЗВІЛ (дозволяти що-небудь зробити, вчинити) РАЗРЕШЕНИЕ (н.п., задачи, проблемы, спора) – РОЗВ’ЯЗАННЯ (н.п., задачі, клопоту, суперечки) РАЗРЕШЕНИЕ (в физике, технике) – ВІДТВОРНІСТЬ (у фізиці, техніці, “РАЗРЕШАЮЩАЯ СПОСОБНОСТЬ” (н.п., монитора) – ЗДАТНІСТЬ ВІДТВОРНОСТІ (н.п., монітору), “СРЕДНЕЕ РАЗРЕШЕНИЕ ИЗОБРАЖЕНИЯ” – “СЕРЕДНЯ ВІДТВОРНІСТЬ ЗОБРАЖЕННЯ”) РАЙОН (уезд) – ПОВІТ (дослівно “по (про) живати” (по-віт), звідси лат. vita – життя) РАЗЪЁМ (электрич.) – СТИК, ЗЛУЧНИК (н.п., “коаксиальний стик”, “електричний злучник”) РАСПЫЛИТЕЛЬ – РОЗПОРОШУВАЧ РАССКАЗЫВАТЬ – РОЗПОВІДАТИ (СКАЗАТЬ – ПОВІДАТИ, “скажи мне...” – “повідай мені...”) РАСЧЁСКА – ГРЕБІНЕЦЬ РЕАЛИЗАЦИЯ – ВТІЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТ (действия) – НАСЛІДОК (н.п., “в результате аварии” – “в наслідку аварії”) РЕЗУЛЬТАТ (рассчётов) – ПІДСУМОК (н.п., “в результате РЕЙТУЗЫ (женские, мужское нижнее бельё) – ГАМАШІ (жіночі, чоловіча спідня білизна) РЕМЕНЬ – ПАСОК РЕТРАНСЛЯТОР (радио) – (радiо) ПЕРЕДАВАЧ РИСОВАТЬ – МАЛЮВАТИ (дослівно: “рукою поверхню покривати” (ма-лу-ват), “ма” – рука, звідси лат. manus, нім. Mann, англ. man (ма-ан) – “рукаста людина” (homo faber), або просто “людина”, назви давніх націй – маорі, майя, магікані, команчі, масаї, малайці, мангаші, мандингі, маголи, манси, мадьяри, македонці, “лу” – поверхня, див. Ікло, “ват” – покривати, прикривати, див. Приватний) РОЗА – ТРОЯНДА РОТ – ПИСОК (дослівно: “хід (для) їжі” (па-іс), “па” – хід, звідси Карпати (кар-пас) – “крутий прохід”, лат. passus, франц. pas – крок, нім. spazieren (пас-ір) – гуляти, прогулюватись (“ходити окремо (від інших)”, “іс” – їжа, звідси “їсти”, англ. “eat”, лат. validus (вал-ідус) – міцний, здоровий (“великий їдун”) РОТА – ЧОТА (дослівно: “стримуюча”, “тамуюча” група людей (со-там) РЫЖИЙ – РУДИЙ (н.п., рудий кіт) РУБИЛЬНИК (электрич.) – НОЖОВИЙ ВИМИКАЧ (електр.) РУГАТЬСЯ – ЛАЯТИСЬ (РУГАНЬ – ЛАЙКА) РУЛЬ – КЕРМО (н.п., “рулевать” – “керувати”, “рулевой” – “керманич”) СВИТОК (РУЛОН) – СУВОЙ (н.п., сувой папірусу, сувой тканини) СДЕЛКА – ОБОРУДКА СВЕТ – СВІТЛО (дослівно: “живить поверхню” (с-віт-лу), “віт” (в-іт) – живити, звідси лат. vita – життя, “лу” – поверхня) СВЕТ (отражённый) – СЯЙВО (відбите, н.п. “місячне сяйво”, “полярне сяйво”) СЕМЕЧКИ (подсолнуха) – ЗЕРНЯТА (соняшника) СЕМЬЯ – РОДИНА СЕТЬ (геогр., электрич.) – МЕРЕЖА (в географії, електриці) СЕТЬ (для ловли на земле) – ТЕНЕТА (сітка для полювання на землі), СІТКА (для полювання у воді, основа “іт” – їжа) СЕЧЕНИЕ (геометр.) – ПЕРЕТИН (геометр.) СИГАРЕТА – ЦИГАРКА СИРЕНЬ (растение) – БУЗОК (раслина) СКВАЖНОСТЬ (импульса) – ШПАРНІСТЬ (імпульсу) СКИПАТЬСЯ (о молоке) – ГУРДИТИСЬ (н.п., молоко згурдилось) СКЛАД – СХОВИЩЕ СКОВОРОДА (с ручкой) – ПАТЕЛЬНЯ (з ручкою) СКОВОРОДА (без ручки) – ЧАРА (без ручки, дослівно “начиння з поглибленням”, див. ЧАРУНКА) СЛАГАЕМОЕ (математ.) – ДОДАНОК СЛЕДУЮЩИЙ (сзади) – СЛІДУЮЧИЙ (позаду, н.п., “пересядьте в слідуючий трамвай”) СЛЕДУЮЩИЙ (впереди) – НАСТУПНИЙ (попереду, н.п., “наступна зупинка вулиця Шевченка”) СЛИШКОМ – ЗАНАДТО (слишком много – занадто багато) СЛОЙ – ШАР, ВЕРСТВА СЛОЙ (промежуточный) – ПРОШАРОК (проміжний) СЛОЙ (наружный) – НАШАРОК, НАШАРУВАННЯ (зовнішній) СМАЗКА – МАСТИЛО СМЕХ – СМІХ СМЕШНОЙ – КУМЕДНИЙ (н.п., “я клоун кумедний, я клоун на славу, приходьте до мене у цирк на виставу”) СОБАКА – ПЕС (дослівно: “крокуючий поруч”, від “па”, “пас” – хід) СОВЕРШЕННЫЙ – ДОСКОНАЛИЙ (СОВЕРШЕНСТВО – ДОСКОНАЛІСТЬ) СОВЕСТЬ – СУМЛІННЯ СОДЕРЖАНИЕ (об объёме) – ВМIСТ (про обсяг) СОДЕРЖАНИЕ (о тексте) – ЗМIСТ (про текст) СОДЕРЖАНИЕ (материальная забота) – УТРИМАННЯ (матеріальне піклування) СОИСКАТЕЛЬ – ЗДОБУВАЧ (н.п. “соискатель научной степени” – “здобувач наукового ступеню”) ССОРА – СВАРКА (звідси англ. war), СУПЕРЕЧКА, КОЛОТНЕЧА СОТОВАЯ РАДИОСВЯЗЬ – КОМІРКОВИЙ РАДІОЗВ’ЯЗОК (англ. “cellular communication”) СОТОВЫЙ ТЕЛЕФОН – КОМІРКОВИЙ ТЕЛЕФОН (від “комірка”, англ. “cellular phone”) СПАСАТЬ – РЯТУВАТИ (дослівно: “сонце відкривати” (ра-тув), тобто “знову бачити сонце, білий світ”, “ра” – сонце, “тув” – відкрити, звідси “звітувати” (з-віт-тув) – з життя відкривати (факти), “готувати” (гот-тув) – гаряче відкривати (звідси англ. hot – гарячий), “лаштувати” (лаш-тув) – залишати відкритим (звідси “облиш”, франц. laisser, італ. lasciare – залишити), “змотувати” (з-мот-тув) – з мотка відкривати, Тува (АР) – “ відкрита” (для ворогів), острови Туамоту (тув-мат) – “відкриті для матових” (темношкірих поселенців), “гартувати” (гар-тув) – гаряче відкривати (охолоджувати), “натовп” (на-тов-па) – на відкриття проходу, прізвище польського поета Тувім (тув-ім) – “відкрите (чесно нажите) майно” (звідси “імам” (ім-ам) – імуща (багата) людина, “аліменти” (ал-ім) – великий статок) СПАСИБО (от “спаси Бог”) – ДЯКУЮ (дослівно: “добра людина” (дзин-куй), звідси польск. dzi?kuj?, “большое спасибо” – “дуже дякую”, “весьма благодарен” – “вельми вдячний”) СПИСОК – ПЕРЕЛIК ССАДИНА (медиц.) – ЗАТОВК (медич.) СТАЛЬ – КРИЦЯ (однокорінне зі словом “криниця” – холод внизу, грец. ????? – холод і означає “охолоджена”, тобто швидко охолоджене залізо, котре набуває особливих механічних властивостей, зокрема, стає дуже міцним) СТАНЦИЯ (автобусная, железнодорожная, метро) – ПРИСТАНОК СТОИМОСТЬ – ВАРТІСТЬ (дослівно: “якість забарвлення”, “вар” – барва, “т” – то; “іст” – істина, звідси рос. “то есть”, англ. “test”, нім. “ist”,”історія” – істини творення) СТОК (полевого транзистора) – СТІК (польового транзистора, “С”, англ. “D”) СТОЛОВЫЕ ПРИБОРЫ (ложки, вилки, ножи) – НАЧИННЯ (ложки, вилки, ножі) СТОЛЯР – ТЕСЛЯ (звідси прізвище чеського вченого Tesla) СТОРОНА – БІК (н.п., “с украинской стороны сделано заявление” – “з українського боку зробена заява”) СТРАХ – ЖАХ СТРАХОВАНИЕ – УБЕЗПЕЧЕННЯ (н.п., “убезпеч мене!”, убезпечення життя, майна, Агенція Убезпечення) СТРЕКОЗА – БАБКА СТРЕЛА (оружие) – СТРІЛА (дослівно: “пробиваюча”, корінь “тріл”, звідси “дріль”, “дрілювати”, “тріллер”) СТРЕЛКА (прибора, весов) – ШАЛЬКА СУММА – ЗАГАЛ СЧИТАТЬ (мнение) – ВВАЖАТИ (думка, н.п., “я так считаю” – “я так вважаю”) СЧИТАТЬ (математ.) – РАХУВАТИ (математ., н.п., “считать” – “рахувати”, “лічити”) СЫТНЫЙ – СПОЖИВНИЙ ТАБЛЕТКА (медиц.) – ПІГУЛКА ТАБЛИЦА – ЗВЕДЕННЯ ТАЗ – МИСКА ТАЗ (анатом.) – КРЕСЛА (н.п. “креслата жінка”, звідси “окреслювати”, “крісло” (крес-лу) – “обмежена поверхня (для сидіння)”, польс. “kres” – край, межа, рос. “чресла”) ТАК -КАК – ОСКІЛЬКИ ТАЛАНТ – ХИСТ ТАНЕЦ – ТАНОК (дослівно: “сильний удар” (тан-хок), “тан” – сильний, “хок” – удар (звідси англ. hook). “Ударити ногою” – “копнути”, звідси український “гопак” (копак) і бразильський “капуейра” ( Capoeira ) – танок з рухами ногами, що імітують удари при бійці. “Капуейра – це синтез бойових мистецтв, музики і акробатики. Африканські раби придумали капуейру, щоб замаскувати свої тренування і не викликати невдоволення у рабовласників. Протягом 450 років шліфувалася техніка цього танцю. Капуейру виконують у колі. Посередині знаходяться два супротивники, котрі виконують різноманітні рухи, стійки, перевороти і удари ногами” – пише сайт http ://ictv . ua /ukr / news _culture . php ?news _ id =10621. Однак, згідно давніх традицій шкіл східних єдиноборств, зокрема ШАОЛІНЬ, своє мистецтво ведення рукопашного бою азійські та інші народи перейняли від білих людей з півночі) ТАНЦОР – ТАНЦЮРИСТ (дослівно: “сильний з ножем”, “тан”– сила, звідси “каштан” (каш-тан) – кожура сильна; “титан” (тай-тан) – найвища сила, “тендітна” (тан-діт) – дитяча сила, “цюр, “цур” – ніж (циган. “чюрі”), звідси “цур тобі” – “ніж тобі”, “цуратись” – боятися ножа, відлякуватись) ТЕЛОСЛОЖЕНИЕ – СТАТУРА (н.п., телосложение Аполлона – статура Аполлона) ТЕНЬ (тёмный след) – ТІНЬ (темний слід) ТЕНЬ (закрытое от солнца место) – ЗАТІНОК (захищене від сонця місце) ТИСКИ – ЛЕЩАТА ТОЛЧЕЯ (н.п., в транспорте, магазине) – ТИЖБА ТОРЖЕСТВЕННЫЙ – УРОЧИСТИЙ (дослівно: “без запаху урини” (уро-чистий), звідси “урочище”,”урочий”, польск. urocza – чарівна (дівчина), “урна” (ур-на) – вонюче начиння, “пращур” (пра-з-ур) – попередник з вонючих (лат. prae... – попереду, префікс, що означає передування), “щур” (з-ур) – з вонючих, “курка” (к-ур-ка) – з вонючим калом, “енурез” (ан-ур-ес) – людина сечою зтікає). ТОСКА – ЖУРБА (тоскливый – журливий, зажурений) ТОСТ – ЗДРАВИЦЯ ТОЧЕЧНЫЙ ДИОД – ПУНКТОВИЙ ДІОД (тут “пункт” – невелика активна зона на поверхні напівпровідника) ТОЧКА (знак препинания) – КРАПКА (н.п., “поставити крапку в кінці речення”) ТОЧКА (пятнышко) – ЦЯТКА (н.п., червона цятка на чолі, наша планета – маленька цятка в безмежному всесвіті) ТОЧКА ЗРЕНИЯ – ПУНКТ БАЧЕННЯ (н.п., “ с моей точки зрения” – “з мого пункту бачення”, “точка опоры” – “пункт опори”) ТОЧНО – ДОКЛАДНО (н.п., “я зробив докладно як Ви ”, “так точно” – “саме так”) “ТРАХАТЬСЯ” – “ТIКАТИСЬ” (дослівно: “товктись”, японською “тіко” – барабан, товкач, звідси “тік” – місце де товчуть снопи, тік a ти – “товкти (стукати) підошвами”, назва тканини “тік” – щільна, “збита”, бальсовий пліт Тура Хейєрдала “Кон-Тікі”) ТРУБА – РУРА (трубка – рурка, телефонная трубка – слухавка, курительная трубка – файка, люлька) ТРУСИТЬ (н.п., дерево) – ТРУСИТИ ТРУСИТЬ , ВЫТРУШИВАТЬ (н.п., тряпку, одеяло) – ТРІПАТИ (н.п., ганчірку, ковдру) ТРУХЛЯВИЙ – ПОРОХЛЯВИЙ (трухлявый пень – порохлявий пеньок) ТУМАН (МГЛА) – ІМЛА (дослівно: “вкриваюча поверхню” (ім-лан), “iм” – вкривати, “лан” – земна поверхня (нім., англ. land – земля, суходол, грунт), звiдси “iмiдж” (ім-ід) – прикриваючий (як) їсть (ознака культурності), араб. “iмам” (iм–ам) – прикриваюча (iнших) людина, той, що стоїть попереду, “багатий”) ТУЧА – ХМАРА (дослівно: “нема сонця”, “ха” – не, звідси “хама” – нема, “ра” – сонце, звідси “райдуга” – сонячна дуга, “радість” (польск. rado??) – сонця достатньо (досить), “пара” (па-ра) – після (дії) сонця, “ойра” (ой-ра) – слава сонцю (український ритуальний весільний танок), Esrael (із-ра-ел) – з сонця багато, “робота” (ра-бот) – (під) сонцем бути, “раб” (ра-б) – буваючий (працюючий під відкритим) сонцем”, “краса” (к-ра-ас) – як сонце білий, “красень” (к-ра-ас-ан) – як сонце біла людина. Прізвище відомого римського вояка Крас було праукраїнського (роського) походження і означало “красень”) ТЩАТЕЛЬНО – РЕТЕЛЬНО (дослівно: “розумно дуже” (рат-ал), звідси лат. rationalis – розумний, “ал” (ол) – великий, звідси Ельбрус (ал-брус) – велика скеля, польск. olbrzym – великий, болг. “голяма” – великий, “гол” – збільшення (рахунку), нім. alles, англ. all, давній український бог Велес, шотландське (Scotland – земля скітів, скіфів) ім’я Wallase (Олас) – великий білий (ол-ас), “велетень” (вал-ат-ан) – велика стара людина (“Були ж того часу велетні на землі... То були славетні велети давнини” – Буття 6:4), Алатау (ал-ат-тау) – велика стара вершина, звідси англ. town – верхнє (поселення), “масол” (мас-ол) – жиру багато (жирна кістка), звідси масний – жирний, “ідол” (ід-ол) – їсть багато (“потребує багато жертв”) УГОЛ (внутр.) – КУТ (внутрішній, дослівно: “у перепону”(ку-т), від кореня “тин” залишилась тільки літера “т”) УГОЛ (внешн.) – РІГ (зовнішній, дослівно “зігнутий”, звідси “рихтовка” (ріг-товк) – зігнуте товкти, правити, рівняти, нім. “richtig”, англ. “right”, “дорога” – до рога, тобто “до поворота“) УДАЧА – ВЕЗІННЯ (“желаю удачи” – “зичу везіння”, “везіння тобі”) УЗЕЛ – КЛЮЧКА (н.п. “завязать на узел” – “зав ' язати на ключку”) УЛИТКА – РАВЛИК УПОТРЕБЛЯТЬ – ВЖИВАТИ (употребитель – вживач) УПРЕКАТЬ – ДОКОРЯТИ (упрёк – докір, “угрызения совести” – “докори сумління”) УСТАНОВКА (действие, процесс) – ВСТАНОВЛЕННЯ (н.п., встановлення антени) УСТАНОВКА (аппаратура) – УСТАТКУВАННЯ (н.п., радіоустаткування, кіноустаткування) УСТРОЙСТВО (внутреннее) – УСТРІЙ (н.п., державний устрій) УТРЕННИК (детский праздник) – РАНIШНИК (дитяче свято) УТРО – РАНОК (дослівно: “народження сонця” (ра-нок) УШИБ – ЗАТОВК (ушибся – затовкся) ФИТИЛЬ – ГНІТ (дослівно: “запалювач”, звідси: англ. ingnition, лат. ignis, санскр. agnis) ФИГУРА – ПОСТАВА (н.п., прекрасная фигура – чудова постава) ФОН (электрич. гул) – ФОН (грецьке “фонос” – звук) ФОН (задний план) – ТЛО (звідси “тил”) ФОНАРИК – ЛІХТАРИК (дослівно: “замкнуте світло”, “ліхт” – світло, нім. lichten, англ. light, італ. luce, “тар” – упаковка, тара) ФОНТАН – ФОНТАН (дослівно: “сильний шум” (фон-тан), “фон” – звук, “тан” – сильный) ФОТОГРАФИЯ (помещение) – ФОТОГРАФIЯ (приміщення) ФОТОГРАФИЯ (документ) – ФОТОКАРТКА, СВIТЛИНА (документ, СНИМОК – ЗДИМОК) ФРУКТЫ (резаные сушеные) – КРАШАНИЦІ (різані сушені, звідси “Крюшон”, “Crush” – фруктові напої, “крушить”, “крах”) ФУРАЖКА – КАШКЕТ (дослівно: “покриття голови”, “каш” – покриття, франц. cacher – ховати, звідси “кашпо” – декоративна ваза для прикриття квіткового горщика, “кет” (англ. head) – голова), КАРТУЗ ХАРАКТЕР – ВДАЧА ХВАТИТ (действие) – ДОСИТЬ (дія, н.п., “досить пустих розмов”) ХВАТИТ (количество) – ВИСТАЧИТЬ (кількість, н.п., “їжі вистачить на всіх”) ХЛОПЬЯ – КЛАКИ (корінь “лак”, звідси “облака”) ХОРОШО (согласие, в армии – “так точно”) – ГАРАЗД (н.п., “гаразд, я це зроблю”, “гаразд, пане майоре, буде зроблено”) ХОРОШО (вид) – ГАРНО (н.п., “яка сьогоднi гарна погода”, “який гарний в тебе песик”, “в мене сьогоднi гарний настрiй”) ХОРОШО (состояние) – ДОБРЕ (н.п., “добре бути вiльною людиною”, “добре робити гарнi вчинки”, “добре бути добрим”) ХОЧУ – БАЖАЮ, ВОЛIЮ ХРУПКИЙ – КРИХКИЙ (крупица, крошка – крихта) ХУЛИГАН – БЕШКЕТНИК, РОЗБИШАКА ЦЕПЬ – ЛАНЦЮГ (дослівно: “ланки цугом” (лан-цуг), тобто одна за одною, н.п., “коні запряжені цугом”) ЧАСТНЫЙ – ПРИВАТНИЙ (дослівно: “прикритий” (при-ват), у значенні “закритий для інших” (див. “піклуватись”), звідси лат. privatus (pri-vat), “малювати” (ма-лу-ват) – рука поверхню покриває (фарбою), “краватка” (кар-ват) – шию (карк) прикриває, “ховати”, “ховатися” (хо-ват) – зверху прикривати, звідси нім. hoch, англ. high – високо, назви населених пунктів Лозовата (лоза-ват) – “лозою прикрите”, Ясиновата (ясен-ват) – “ясенами прикрите”, Ольховатка (вільха-ват) – “вільхами прикрите”, вислів “як тебе звати” (з-ват) означає “як тебе прикривати”, тобто “яким ім'ям ти себе прикрив”. Мешкаючи серед українців (росів) цигани і євреї “прикривали” себе їхніми іменами та прізвищами, наприклад, Романенко, Романчук, Сліченко, Медведчук та інші) ЧАШКА (столовый прибор) – КВАРТА (столове начиння, лат. quarta – чверть, у значенні “четверта частина літра”) ЧЕЛОВЕК – ЛЮДИНА (дослівно: “поверхня (тіла) закрита” (лу-тин), див. Буття 3:21, “лу” – поверхня (див. ІКЛО), звідси лат. latus (лу-туз) – широкий (звідси “таз”), “тин” – перепона (див. ТИН, КУРТИНА), звідси “розтинати”, рос. “ботинок” (бал-тин) – захист від води (“бал” – вода, звідси “балія”), “тин” – перепона), також “боти”, англ. sentinel (з-ан-тин-ал) – “з людей перепони великої” (вартовий, охоронець), лат. latens (лу-тин) – прихований, невидимий, lat?to – переховуватись, вкриватись, Lat?nus – лаврентський цар, котрий прийняв Енея після втечі з Трої і віддав за нього власну доньку, latini (лу-тин) – латинці, давні мешканці Лаціума, “континент” (кон-тин) – “перепиняючий”) ЧЕМОДАН – ВАЛІЗА (дослівно: “волочити (носити) їжу” (вал-іс), франц. valise, “іс” (ід, іт, ед) – їжа, їсти (рос. еда, англ. eat), звідси “копито” (коп-іт) – копаюче їжу (споглядаючи як травоїдні тварини добувають собі їжу з-під землі або снігу, наші пращури назвали так рогову кінцівку їхніх ніг), “копистка” (коп-іс) – дерев’яна лопатка для перемішування їжі або варення, “сніданок”, “обід” – основа “ід”, Едвард (ед-варт) – їжу вартує (охороняє), “кризис” (криз-іт) – замерзла їжа, “оладки” (ол-ад) – багато їдні, Елада (ал-ад) – терен де “багато їжи”, Італія (іт-ал) – терен де “їжі багато”, англ. discover (де-іс-ковер) – де їжу ковиряти (колупати) – “виявляти”, “знаходити”, “дислокація” (де-іс-лок) – де їсти місце (лат. locus – місце) ЧЕРВЯК – ХРОБАК (дослівно: “ходи робить” – х-роб) ЧЕРПАК – РОНДЕЛИК (дослівно: “круглий”) ЧЕРТИТЬ – КРЕСЛИТИ (дослівно: “окреслювати поверхню” (крес-лу), звідси “кресало”, польск. kres (межа, кінець), “окрес”) ЧЕСТЬ (достоинство) – ГIДНIСТЬ, ЦНОТА (дiвоча) ЧЕСТЬ (уважение) – ШАНА (н.п., “отдать честь” – “вiддати шану”, “честь имею” – “маю шану”) ЧИСТО (в значении “опрятно ”) – ОХАЙНО (н.п., “охайний будинок”, “охайна людина”) ЧИСТО (в значении “не грязно”, “никого нет”) – ЧИСТО (у значенні “не брудно”, “нікого нема”) ЧИСТО (в значении “исключительно ”) – СУТО (у значенні “виключно”, н.п., “виключно англійський варіант”) ЧЛЕН (анатом., лат. penis) – ТЕЛЕПЕНЬ (анатом., дослівно: “віддалений від (тіла) людини” (теле-па-ан), звідси грец. ???? (теле) – далеко, віддалено, прізвище Теледіда – “дальній родич” (звідси “дід” – родич, основа “ід” – їжа, їсти, польск. dziedzic – спадкоємець) ЧОПОРНЫЙ – ЧИМБЕРНИЙ ЧУДО – ДИВО (н.п., “чудо йогурт” – “диво йогурт”, “чудесный” – “дивовижний”) ШАНС – НАГОДА (н.п., “никаких шансов” – “жодної нагоди”) ШАРФ – ШАЛИК (дослівно: “збільшує шию” (з-ал-ник), “ал” – великий, “ник” – шия, звідси англ. neck – шия) ШАР – КУЛЯ (шарик – кулька) ШУСТРЫЙ – ЖВАВИЙ, ЖВАВКИЙ ЩЕКАТУРИТЬ – ТИНКУВАТИ (корінь “тин” – “перепона”, в значенні “захистний шар” для стіни) ЩЕЛЬ (в горизонт. поверхности) – ЩIЛИНА (в горизонтальній поверхні, н.п., щiлина в пiдлозi) ЩЕЛЬ (в вертик. поверхности) – ШПАРИНА (в вертикальній поверхні, н.п., шпарина в парканi) ШЕРСТЬ (стриженная овечья или другая) – ВОВНА (стрижена овеча або інша) ШЕРСТЬ (на животном, на шкуре) – ХУТРО (на тварині, на шкірі) ШТОРА – КУРТИНА (дослівно: “перепона від куряви”, “кур” – курява, “тин” – перепона, звідси “павутина” (па-тин), “тинятись” – натикатись на перепони, англ. kurtain, франц. courtine, нім. gardine) ШТЫРЬ – ПРУТ (н.п., четвертьволновой штырь – чвертьхвильовий прут) ШУМОПОДАВИТЕЛЬ (“ШП”, радиосвязь) – БЛОКАТОР ШУМУ (“БШ”) ШУСТРЫЙ – ЖВАВИЙ ЩЁЛКАТЬ – КЛАЦАТИ (щелчёк – клацання, клац, “щелкунчик” – “лускунчик”) ЩУПЛЫЙ – ТЕНДІТНИЙ (дослівно: “дитяча сила”, “тан” – сила, “діт” – дитяча) КОНОМІЯ – ЗАОЩАДЖЕННЯ (н.п., экономичный режим – ощадний режим) ЭХО – ЛУНА (дослівно: (звук) “народжений поверхнею”, “лу” – поверхня, “на” – народжувати) ЮЛА – ДЗИГА ЯЧЕЙКА (СОТА) – КОМIРКА (ком-ір-ка, дослівно: від спільного відокремлена, “ком” – спільний (див. “цілком”), “ір” – відокремлена (див. “кирпатий”), “ка” – закінчення жіночого роду, звідси прізвище Джангір(ов) – джан-г-ір (джан-ха-ір) – “людина не відступна” (вольова), Гір (Річард), Гіренко – г-ір-ен-ко (ха-ір-ан-ко) – “не відступна людина” (“ко” – закінчення чоловічого роду), Гмиря – г-ма-ір (ха-ма-ір) – “ не відступна рука” (в бою), звір – з-в-ір (з-віт-ір) – “з живучих відокремлено”, гиря – г-ір (ха-ір) – “ не змінна” (вага), також ЧАРУНКА * * * НАРОДНІ ВИСЛОВИ Багато цікавих слів прадавнього походження збереглось в українській “жаргонній” мові (франц. jargon від галло-романського gargone – галакaти, галдіти, базікати), говірках, народних висловах. АХЛАМОН (ахла-ман) – “біла рука” (білоручка, нероба). БАЗІКА (ба-зик) – “багато балакає” (базікає). БАЛАМУТ (бала-мут) – “воду мутить” (бешкетник, збитошник). БАРДАК (бар-дак) – “ведмежа давка” (місце в чагарнику, високій траві або збіжжі, де борикалися ведмеді, все потрощивши, прим’явши або витоптавши, літера “в” у слові “давка” зникла подібно як в “твор” – “тор”, н.п. “торувати шлях” – “створювати шлях”. Наші далекі пращури називали ведмедів “бар”, це слово збереглось у народних казках – “ведмедику-барчику”, назві ”барлога” (бар-лог) – лігво бара, слові “бархат” (бар-хат) – ведмеже хутро (наче), індіанці Кечуа (нащадки інків) називають морську свинку “капебара” (ха-апа-бар) – не водяний ведмедик (це дійсно суто суходільна тварина), слово “апа” (ха-па) – “не пройти”, “немає проходу” у румунській (ру-ман – “волохаті руки”) мові також означає “вода”, римляни писали його як aqua (ха-куа) – “ні куди” (йти), звідси лат. quo – куди. БЕШКЕТНИК (беш-кет) – “без головий”, звідси “кашкет” (каш-кет) – “покриття голови”, звідси англ. head – голова. “Каш” означає “покриття”, звідси “каштан” (каш-тан) – “покриття сильне (міцне)”, “кашне” (каш-не) – “покриття шиї” (англ. neck – шия). БУТУЗ (бут-уз) – “плечі вузькі” (так називають ще не сформованих поставою маленьких хлопчаків), звідси “батіг” (бат-іг) – плечі бити (лат. іctus (ік-тус) – удар, див. ІКЛО), англ. bat (кажан) – “плечиста” (з розставленими руками-крилами) тварина, прізвище Бутусов, Батий – “плечистий”. ВАЙЛУВАТИЙ (вай-лу-ват) – “неповоротка людина”, дослівно: “обтяжливо поверхню (тіла) прикрити” (одягнути важкий, товстий одяг), звідси англ. weigh [we?] – обтяжувати, weigth [?we?t] – обтяжувати, обтяжливий, важкий. ВОВКУЛАКА – “вовча подоба”. ВУРДАЛАКА – “ведмежа подоба” (бар – ведмедь, лик – вигляд, подоба, звідси англ. lіke). ГИДОТА (ха-ід) – “не їстівне”. ДУНДУК (ду-ан-де-ук) – “двома людьми (батьками) не научений”, звідси лат. duo – два, ісп. Дон (ду-ан) – “подвійна людина”, тобто обоє батьків були білими (шляхетними). КИКА (к-ік – “від кістки”) – “м’ясо” (так ще говорять старі люди в українських селах), звідси грец. Кіклоп (????????) – “м’ясоїд” (м’ясо лопає) – хижий велетень, відомий як Циклоп (правдиве значення цієї назви було втрачено, її тлумачать як “круглоокий”). КИКИМОРА (кик-мор) – “м’ясо мертве” (живий мрець). КРАЛЯ (ак-ра-ліа) – “як сонце випромінює”. ЛАХУДРА (лу-худ) – “поверхня (тіла) худа” – хвороблива людина. ЛЯХ (лу-ах) – “поверхня біла” (білошкірий). МАГОДЗЯ (ма-ход) – “руками ходить” – дитина, котра рачкує. МАЗУРИК (ма-зір) – “бачить (на відстані) руки” – недалекоглядний, недосвідчений юнак. МАЛАНЕЦЬ (мал-ан) – “змішана людина” (людина змішаної раси), звідси “куча мала” – змішаний натовп, жіноче ім’я Маланка, прізвище Малінкович. МАЛЮК (мал-ук) – “мало учений”, “мало навчений”. ОДОРОБАЛО (ха-дол-бал) – “не (здатний) долати воду” – неповороткий, великий товстий чоловік, не вміючий пливати. ПАХАН (па-ах-ан) означає “нащадок білої людини” у значенні “головний”. ПАЦАН (па-з-ан) – “нащадок (не) з людей” (зневажливо). СТИЛЯГА (з-тил-ах) – “з товстозадих білих”, польською ty? – “товстий зад”, oty?y – “товстий”. УПИР (уп-ір) – “найбільш відмінний” (від людей), звідси англ. up – вгору, “ір” – відмінний, віддалений, звідси Ірландія (ір-ланд) – “віддалена земля”, Ірістон (ір-стан) – “віддалене поселення” (давня назва Грузії), Сибір (з-іб-ір) – “з частини (суходолу) віддаленої (від решти світу)”. ХАЛЕПА (ха-лепо) – “не добре”, звідси давнє “лепо” – добре, рос. “нелепо” ХОЛОП (від “ха” – ні і “луп” – здобич, трофей (польс. ?up) – дослівно “людина без здобичі”, представник нижчої верстви давньоукраїнського (роського) суспільства, звичайний хлібороб, звідси ХАЛУПА – бідна хата без здобичі (без м’яса, без трофеїв). ЙОЛОП (йо-луп) – втративший (загубивший) здобич. ХАЛТУРА (ха-ал-тур) – “не велике творіння” – щось не значне, не значуще, не потрібне. ХАНА (ха-на) – “не народився” (помер при родах). ХАРЯ (ха-ра) – “не сонячне (смагляве, темношкіре, брудне) обличчя”, звідси також “ряха”. ХАХОЛ (х-ах-ол) – “з білих великих”, звідси Каол (Cahol) – так мешканці Гавайських островів, що в Тихому Океані між Північною Америкою та Азією називають білих людей. ШЛЬОНДРА (с-лу-ан-тра) – “з поверхнею (тілами) людей треться”. У вислові “шляк би тебе трафив”, значення котрого здається незрозумілим, а походження приписується польській мові, слово “шляк” (ш-ляк) означає “зляк” або “переляк”, тобто “переляк би тобі трапився” або “щоб ти перелякався”. У вислові “що ти верзеш” слово “верз” увійшло в латинську мову з давньоукраїнської (роської) через етруську як verso – тлумачити, пояснювати, звідси universum – “одна (єдина) мова” (“Уся земля мала (колись – Ю.С.) одну мову й одні слова” – Буття 11:1). * * * Привожу умовні позначення (скорочення) кольорів на схемах, кресленнях, дротах, тощо: ЧЕРВОНИЙ – “ЧЕР”; ПОМАРАНЧЕВИЙ – “ПОМ”; ЖОВТИЙ – “ЖОВ”; ЗЕЛЕНИЙ – “ЗЕЛ”; БЛАКИТНИЙ – “БЛА”; СИНІЙ – “СИН”; БУЗКОВИЙ (фиолетовый) – “БУЗ”; ЧОРНИЙ – “ЧОР”; БРУНАТНИЙ (коричневый) – “БРУ”; БІЛИЙ – “БІЛ”. * * * СЛОВНИК ПРАСЛІВ (друга цивілізація) АЙ – ДОБРО, ДОБРИЙ АЛ, ОЛ, УЛ – ВЕЛИКИЙ АН – ЛЮДИНА АР – ЛУК, ДУГА АС, АХ, АШ – БІЛИЙ АТ – СТАРИЙ БАЛ – ВОДА, БАР – ВЕДМІДЬ ВАТ – ЗАКРИВАТИ, ПОКРИВАТИ, ПРИКРИВАТИ ВІТ – ЖИТИ, ЖИТТЯ ДАН, ДУН – ВОДА ЕВ – ЗВОРОТНІЙ ЕЦ, ХЕЦ – ОБЛИЧЧЯ ІВ, ІБ – ЧАСТИНА, СИН ІК – КІСТКА, КЛИК, БІВЕНЬ, РІГ ІЛ – ЧАСТОЧКА, ЧАСТИНКА ІМ – ІМУЩИЙ, МАЮЧИЙ, МАЙНО ІР – ВІДДАЛЕНИЙ, ВІДСТОРОНЕНИЙ, ВІДМІННИЙ ІТ, ІС, ІД, ІЖ – ЇЖА, ЇСТИ, ЇСТІВНИЙ К, Х – З, ВІД КАЛ – КРИВИЙ, ВИГНУТИЙ, ЗІГНУТИЙ, НЕРІВНИЙ КАН – ХИЖАК, ХИЖИЙ КАШ – ПОКРИТТЯ, ПОКРИТИЙ КИТ, КІТ, КІД, ГІТ – НАРОДЖУВАТИ, НАРОДЖЕНИЙ КІК, КИКА – М’ЯСО (ха / ік – без кісток) КІН (ЧИН) – РУХ, РУХАТИ, РУШІЙ, РОБИТИ КОП – УДАР (НОГОЮ) ЛАН – ЗЕМНА ПОВЕРХНЯ, ТЕРЕН ЛУ – ПОВЕРХНЯ, ПОВЕРХНЕВИЙ МА – РУКА МАЛ – ЗМІШАНО, ЗМІШАНИЙ МАС – ЖИР, ЖИРНИЙ МАТ – ТЕМНО, ТЕМНИЙ, ЧОРНИЙ МИН, МІН – ПЛОЩА, МАЙДАН НИК, НЕК – ШИЯ НИЦ – НИЗ, НИЖНІЙ ПА, ПАС – ПІСЛЯ, ПОСЛІДОВНИК, НАЩАДОК, КРОК, ХІД, ПРОХІД ПАР – ПРОТИ РА – СОНЦЕ РАТ – РАЗОМ РЕ – ПОВТОР, ПОВТОРЮВАТИ, ПОВТОРНИЙ, ЗНОВУ РОМ – ЖОВТИЙ РУ – КОСИ, ВОЛОССЯ, ШЕРСТЬ САЛ – ВОГОНЬ, ВОГНЯНИЙ САР, ЦЕР – ШКІРА, ШКІРЯНИЙ ТАЙ – ВИСОКО, ВИСОКИЙ ТАН – СИЛА, СИЛЬНИЙ ТАР – ЗВУК ТІК (ТИК) – СТУК, СТУКАТИ ТИН – ПЕРЕПОНА, ЗАСЛІН ТОР (ТВОР, ТВІР) – СТВОРЕНИЙ, СТВОРЮВАТИ, ТВОРИТИ ТУВ – ВІДКРИВАТИ, ВІДКРИТИЙ УР – ВОНЮЧИЙ, ЗАПАШНИЙ ХА – НІ, НЕМА ХЕЦ, ГЕЦ, ЕЦ – ОБЛИЧЧЯ (ЛИЦЕ) ХОК, ХУК – УДАР (РУКОЮ, НОГОЮ) Приклад використання словника праслів при тлумаченні значень сучасних слів, імен, прізвищ: ХМАРА (х-ма-ра = ха-ма-ра) – “НЕ МАЄ СОНЦЯ”; КАЛЬТЕНБРУНЕР (к-ал-тен-б-ру-нер = к-ал-тан-б-ру-нар) – “З ВЕЛИКИХ СИЛЬНИХ БЕЗ ВОЛОССЯ (на тілі) НАРОДЖЕНИЙ”; ТАМЕРЛАН (там-ер-лан = там-ір-лан) – “ВТАМОВУВАЧ (умиротворювач, завойовник) ВІДСТУПЛЕНИХ (віддалених) ЗЕМЕЛЬ”; ХАСАН (х-ас-ан) – “З БІЛИХ (світлошкірих) ЛЮДЕЙ”; СИБІР (с-іб-ір) – “З ЧАСТИНИ (континенту) ВІДДАЛЕНОЇ” (н.п., від Європи); РУСАЛКА (ру-сал) – “КОСИ ВОГНЯНІ” (дівчина з рудими косима); ЄВПАТОРІЯ (ев-па-тор) – “ЗВОРОТНІЙ ШЛЯХ СТВОРЕНО”; НАРЕЧЕНІ (на-ре-чен = на-ре-чин) – “ НАРОДЖЕННЯ ПОВТОРНО ЧИНЯТЬ ” (продовжують рід); РАДІСТЬ (ра-діст = ра-дост) – “ СОНЦЯ ДОСТАТНЬО”; КОЛГОТИ (к-ол-хот) – “ЗБІЛЬШУЮТЬ ТЕПЛО” (звідси англ. hot); КАШТАН (каш-тан) – “ПОКРИТТЯ (кожура) СИЛЬНЕ”; ГІТАРА (гіт-тар = кит-тар) – “ НАРОДЖУЄ ЗВУК”; СІЛЬ (с-іл) – “З ЧАСТОЧОК”; ІВАН (ів-ан) – “ЛЮДСЬКИЙ СИН”; ГОНСАЛЕС (г-он-сал-ес = х-ан-сал-ас) – “З ЛЮДЕЙ ВОГНЯНО БІЛИХ” (білошкірих з рудими косами); АРІЄЦЬ (ар-ец) –“ ДУГОПОДІБНЕ (монголоїдне) ОБЛИЧЧЯ”; АХЕЙЦІ (ах-ец) –“БІЛО ЛИЦІ” . * * * ЗАМІСТЬ ПІСЛЯМОВИ Робота над словником триває постійно. Ваші відгуки, зауваження та пропозиції допомагатимуть у доповненні словника та продовженні списку слів. Окремо звертаюсь до українців, котрі мешкають в різних куточках земної кулі. Панове, пильніше придивляйтесь до національних мов ваших країн. Знаходьте в них слова або частини слів, що присутні також в українській мові. Це – мовні релікти прадавніх епох, « цеглинки» першої земної мови, праслова, розкидані по всьому світу, де мільйони або й десятки мільйонів років тому перебували наші пращури – роси: білошкірі, русяві, довговиді, блакитноокі велетні, що мали першу групу крові. Вони були богами для первісних земних рас, навчали й ушляхетнювали їх. Але з часом зникли, вимерши та «розчинившись» серед людей. В основі нашого так званого «першородного гріху» лежить кровозмішання «богів» і землян. « Побачили сини Божі доньок людських, що були гарні, і стали брати їх собі за жінок, хто котру вподобав» (Буття 6:2). Так роська мова стала прамовою для багатьох націй, що успадкували їхні гени. Іноді росів помилково називають « арійцями», однак роси були пращурами всіх білошкірих, а арійці – лише каста воїнів-лучників. З цих праслів кожен нарід складав, у свій спосіб, власні слова і власну мову, по-різному їх вимовляючи і вкладаючи в них свій сенс і свої поняття. У фінікійців бог звався Ал, тобто «великий», у арабів – Аллах (ал-ах), тобто «великий білий», у українців – Волос (ол-ос), у шотландців Олас (Wallase), тобто також « великий білий», а у шведів Олаф (ол-аф) – «великий білий» є звичайним народним ім’ям . Не важко здогадатись, чому. Японське «сан» (з-ан) – «від людини» і українське «пан» (па-ан) – «нащадок людини» складаються з однакових праслів і є синонімами, хоча і різняться по суті. Як пише у «Гіперборейській Теорії» Олександр Дугін: « Японські вищі касти і досі мають достатньо явні доліхоцефалічні і взагалі нордичні (роські – Ю.С.) расові ознаки». Слово «чюрі» циганською мовою, що належить до групи новоіндійських мов, означає «ніж» і складається з двох праслів « чю» і « рі», котрі в українській мові вимовляються як «чин» та «різ» , тобто «чинити різання» , або «начиння для різання», звідси давній український народний вислів «цур тобі» , що означає «ніж тобі» , тобто погрозу ножем. Мови і зараз, на наших очах, постійно змінюються, живучи і розвиваючись разом з власними народами, допомагаючи їм у їхньому поступі. «Споконвіку було Слово... Ним постало все, що постало... У ньому було життя, і життя було – світло людей» (Йоан 1:1-4). Будучи ще свідками доісторичних геологічних та кліматичних змін Землі, різноманітних глобальних катастроф, неодноразово залишаючись без батьківщини, розпорошені по світі, із закінченням останнього крижаного періоду роси з двох боків почали прибувати до Європи, утворюючи свою другу цивілізацію. Вони ще пам’ятали динозаврів, називаючи їх драконами (де-ра-кан), тобто «денними (сонячними) хижаками», бо знали, що ті могли бачити і полювати лише вдень. Їхні мови через тривалу відокремленість були дещо відмінними, але зберегли багато спільних слів. Східна гілка росів прийшла з глибин Азії: «хай живе Яфет в шатрах Сима і хай Бог поширить плем’я його» (Буття 9:27), назвавши наш континент Енея (ан-гея), що означає «земля людей». Західні роси прибули з Атлантики, вони назвали наш континент Європа (ев-ра-па), що означає «зворотній сонячний шлях», тобто шлях проти сонця. Для них це була важка і небезпечна подорож. Тих, хто вцілів назвали «бретанці» (врят-ан), що означає «врятовані люди», а узбережжя, на котре вони ступили, отримало назву «бретань». Нині це західна провінція Франції та острівна країна Бретанія. До речі, слово континент має український корінь «тин» у значенні «перепона» для прадавніх мореплавців. Будучи дуже давньою, українська мова знаходиться глибоко в підсвідомості народу, саме тому вона є такою сильною і витривалою, саме тому українці є незборимою світовою нацією, що зберігає в собі таємниці прадавніх епох. Про первісне значення прадавніх слів можна дізнатися, лише досконало вивчивши і дослідивши народну українську мову. Саме тому я назвав її «чарівним ключом», здатним відчинити найпотаємнішу браму історії людства. Автор: Юрко Петрів Стрєлков-Серга, а/с 5000, Вінниця, 21018, Україна. E-mail: ut5nc@email.ua