Князівство Чернігівське
одне з найбільших давньоруських князівств 11-13 ст. з центром у Чернігові в складі Київської Русі. Основна територія Чернігівського князівства включала лівобережжя Дніпра вище за впадіння в нього Десни. У період найбільшого розквіту до Чернігівського князівства входила вся Чернігово-Сіверська земля і володіння Тмутараканського князівства.
Першим князем Чернігівського князівства був Мстислав Володимирович (після Лиственської битви 1024, в якій він переміг Ярослава Мудрого). У 1026 Мстислав підписав мирний договір з Ярославом і потім спільно з ним вирішував усі державні справи, спільно здійснював походи.
Коли в 1036 помер Мстислав, не залишивши нащадків, Чернігівське князівство знову опинилося під владою Києва. Після смерті Ярослав Мудрого в 1054 всі землі були розподілені між п'ятьма синами. Чернігівське князівство разом з Муромом і Тмутараканью, дісталося Святославу, який князював тут близько 20 років.
Потім чернігівськими князями були: Всеволод Ярославович (1073-76, 1077-78), Володимир Мономах (1076-77, 1078-94), Олег Святославович (1094-96), Давид Святославович (1097-1123), Ярослав Святославович (1123-26), Всеволод ІІ Ольгович (1126/7 - 39), Володимир Давидович (1139-51), Ізяслав Давидович (1151-54), Юрій Володимирович (1154-55), Святослав Ольгович (1157-67), Ярослав Всеволодович (1179-98), Ігор Святославович (1198-1201), Всеволод Святославович Чемний (1201 - 1212). У 12 ст. князі Чернігівського князівства відігравали важливу роль у політичному житті Київської Русі.
Багато з них (Святослав Ярославович (1073-76), Всеволод Ярославович (1076-77, 1078-93), Всеволод ІІ Ольгович (1139-40), Ізяслав Давидович (1154-55), Святослав Всеволодович (1180-94), Святослав Всеволодович (1180-94), Михайло Всеволодович (1238-46) займали великокнязівський київській стіл, деякі княжили в Новгороді. У кінці 11ст. - в середині 12 ст. намітилися ознаки розпаду. 1096 виділилося Сіверське князівство.
Центрами окремих володінь стали Путивль, Рильськ, Трубчевськ, Курськ, Вщиж та ін. Спроба обєднати південно-руські землі і Новгород під своєю владою була паралізована навалою Батия, які в 1239 захопили і зруйнували Чернігів. В економіці Чернігівського князівства головне місце займало землеробство. Допоміжними галузями господарства були полювання, рибальство, бджільництво. Розвивалися ремесла - ковальство, гончарство, золотарство, керамічне виробництво та ін. Розгорнулося будівництво кам'яних споруд - князівських палат, церков. Чернігівське князівство підтримувало торговельні зв'язки зі Сходом. Розвивалася освіта і культура. У середині XIV основну частину Чернігівського князівства захопило Велике князівство Литовське.
Більш детально читайте тут http://www.gorod.cn.ua/city_1081.html
