СПІЛКУЙМОСЯ УКРАЇНСЬКОЮ

МАЛИЙ ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК ЖИВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
З ТЕХНІЧНИМИ І РАДІОАМАТОРСЬКИМИ ТЕРМІНАМИ ВІД ЮРКА СТРЄЛКОВА-СЕРГА (UT5NC)

---

---

© Текст словника захищений Законом України про авторські та суміжні права.
Публiкацiя або передрук без згоди автора забороненi.
Друге видання.
Адреса словника на сайті: http://uarl.com.ua/ut5nc/slovnyk.htm

---

Кожна нація є невід’ємною складовою частиною всесвітньої цивілізації, гарантом та рушієм її розвитку, окрасою і надбанням світу. Мова – це форма існування нації, її самовтілення, природній засіб згуртування людей, найміцніший кордон, що захищає націю від зовнішнього втручання та поступового зникнення.

В мові зберігається вся історія нації, від початку її існування. Мова є тим “чарівним ключом”, котрий здатен відчинити найпотаємнішу браму історії людства.

Тривалий період бездержавності, чужомовного панування, численних людських втрат призвів до знищення витоків української мови, зникнення багатьох самобутніх слів і термінів, затримав її природній розвиток, посіяв в нас нігілізм і байдужість.

Мовний безлад породжує безлад суспільний, безлад суспільний породжує безлад політичний, безлад політичний породжує безлад економічний, а безлад економічний веде до занепаду країни. В одній країні повинна бути одна мова. Головна стратегічна мета кожної країни, – її національна ідея, – полягає в об’єднанні всіх громадян однією спільною мовою і культурою, щоб в усій своїй історичній самобутності і відмінності назавжди залишитись присутньою на Землі складовою частиною людства.

Найбільшою вадою багатьох сучасних перекладів на українську є проста заміна слів, без уваги на їх правдиве значення. Відтворюючи суто українські термiни і слова, уникаючи іншомовних запозичень і нашарувань, пропоную вашій увазi окремi приклади складних перекладiв, необхiдних для повсякденної дiяльностi та проведення україномовних радiозв’язкiв.

Поки фахівці, сидячи у затишних кабінетах, надолужують згаяне, складаючи свої академічні словники та розмовники, віднаходять і відроджують необхідні слова, кожен з нас не повинен залишатись осторонь, адже мова живе і розвивається лише тоді, коли вона активно і масово використовується.

Цей словник – лише мала краплина в безкрайньому морі української мови, що відбиває не тільки її прадавнє походження, багатство і красу, але й втрати, котрі вона зазнала за століття свого забуття.

Збережемо слова – не втратимо мову, не загубимо історію нашого народу, прославимо українську націю і країну!

---

АБЗАЦ – ВIДСТУП

АБСОЛЮТНО – ЦІЛКОВИТО

АВСТРИЙЦЫ – ШВАБИ (дослівно: “зваблені”, тобто ті, кого звабили, переманили на свій бік інші народи)

АДРЕС – АДРЕСА (н.п., поштова адреса)

АРОМАТ – ПАХОЩІ

“БАЛДЕТЬ” – “ЧМАНIТИ” (н.п., “я від тебе чманію”)

БЕЛИЗНА – БІЛИНА (н.п., “снігова білина”, відбілювач “Білина”, “білина зубів”)

БЕЛЬЁ – БІЛИЗНА

БАНТИК – КЛЮЧКА

БЕРЕТ – ЧЕПЕЦЬ (н.п., “червоний чепець”)

БИЛЕТ – КВИТОК (дослівно: “поквитатись”, звідси: “ми квити”, “хватит” ( рос.), “quite” – англ.,“квітка” – знак примирення, Кван Янг (кит.) – Янгол Поквітання (Богиня Милосердя), боротьба Те-Кван-До)

“БОЖЬЯ КОРОВКА” (насек.) – ДУДЕНЬ

БОЛОТО – БАГНЮКА (від “бал” – вода, “гнюк” – гниль. Вода арабською “бел”, грецькою ”бал”. Балля – воду ляти, “балуватись” – воду розливати, “баламут” – воду мутити. Українське прізвище Бубела (колись – Бенбелла) арабською означає “Син водолія”)

БОЛЬШОЕ СПАСИБО – ДУЖЕ ДЯКУЮ, ВЕЛЬМИ ДЯКУЮ (спасибо – от “спаси бог”, дякую – от “дзин куй” – “добра людина”)

БОТИНОК – ЧЕРЕВИК (дослівно: “шкіра обернута навколо ноги” (цер-ев-ик), звідси польс. cera – шкіра, інд. “сарі” – жіноче вбрання, рос. “сюртук” – товста шкіра, ганчірка (ган-цер) – гнати (зі) шкіри (бруд) “обтиратись”, ім’я ассірійського царя (669 - 633 рр. до н.е.) Ассар (ас-сар) – “білошкірий”, “сармати” (сар-мат) – темношкірі, молд. місто Дубосари – дубити шкіри, “сарафан” (сар-фен) – вітер (по) шкірі (нім. fohn, англ. fan, лат. favonius – теплий вітер), “ев” – зворотній, обернутий, звідси “реверс”, реверберація”, “революція”, Європа (ев-ра-па) – зворотній сонцю шлях (для прадавніх мореплавців), “ік” – кістка, звідси “ікло”, “ікона” (ік-кан) – ритуальний малюнок (різблення) на кістці вбитого звіра. Черевики прадавніх українців виготовлялись з клаптя (звідси рос. “лапоть”) шкіри овальної форми з дірочками по контуру, в котрі заселявся шнурок, нога ставилась по центру, шнурок зтягувався і в’язався до ноги вище кісточок, при цьому шкіра зручно облягала ногу, хутром всередину. І досі в українській мові зберігся вислів “по кісточки” (“ік”), наприклад, “зайти у воду по кісточки”)

БОЧКА – ДІЖКА (основа: “їж”, як у слові “їжа”)

БРЕВНО – КОЛОДА

БРИТЬСЯ – ГОЛИТИСЬ

БРЫНЗА – БУЦ

БУЛКА – ПАМПУШКА

БУРЬЯН – БУР’ЯН (дослівно: “кінська їжа”, “бурак” (“бур”) – араб. “кінь” (звідси “сивка-бурка”), “ян” – їжа, ”першоначало”, звідси “ядний”, “ням-ням”, “няня”, “нене”)

ВЕДЬ – АДЖЕ

ВЕЗЕНИЕ – ТАЛАН (“не везёт” – “не таланить”)

ВЕЛОСИПЕД – РОВЕР (“ро” – ров, рів, низинний шлях, англ. “row” – “дорога”, “вер” – вертіти, звідси: ”верста”, “наверстувати”)

ВЕРЁВКА – МОТУЗКА

ВЕРТОЛЁТ – ГВИНТОКРИЛ, ГЕЛІКОПТЕР (грец. “гелі” – крутити, “коптер” – висіти, звідси “копоть”, “коптіти над книжками”)

ВИСОК – СКРОНЯ

ВКЛЮЧИТЬ – УВІМКНУТИ

ВКУС (о продуктах) – СМАК (про харчі, н.п., “тістечка на будь-який смак”)

ВКУС (о вещах) – ВПОДОБА (про речі, н.п., “шпалери до вподоби”)

ВОДА (давнє) – ДУНЯ (звідси “Дунай”, “студена”, приспів “ой, дана-дана”)

ВОДОПАД – ВОДОГРАЙ, ВОДОСПАД

ВОЛОСЫ (на теле) – ВОЛОССЯ (на тілі)

ВОЛОСЫ (на голове) – КОСИ (на голові, н.п., “волосинка” – “косинка”)

ВОПЛЬ – ЗОЙК

ВОРОТА – БРАМА (дослівно: “пробитий руками отвір для сонячного світла” – “б-ра-ма”)

ВОСТОРГ – ЗAХВАТ (н.п., “в восторге” – “в зaхваті”, “восторгаться” – “захоплюватись”)

ВОССТАНАВЛИВАТЬ – ВІДНОВЛЮВАТИ (н.п., кінескоп)

ВОСХИЩАТЬСЯ – ДИВУВАТИ (н.п., достойный восхищения – гідний подиву)

“В РАМКАХ” (рабочего визита...) – “В МЕЖАХ” (робочого візиту...)

ВРЕДИТЕЛЬ – ШКІДНИК (дослівно: “(через нього) народжуються мертвими”, “кід” – народжувати, звідси “кітна коза”, німец. kіnder , англ. kіd, “риба-кит” – риба, що народжує, Китайгород (кит-тай-город) – народжене зверху (відроджене) місто, “блакитний” – благородний, Микита (ма-кит) – руками народжений (важкі роди), індійський епос Гіта – народження (нації), Китай (кит-тай) – народжений високо, звідси назва “піднебесна країна”, “нек” – мертвий, звідси грец. “некрос”)

ВРЕДНЫЙ (о человеке, животном) – КАПОСНИЙ, КАПОСНА (про людину, тварину)

ВРЕДНЫЙ (н.п., о грибе, напитке) – ШКІДЛИВИЙ (н.п. про гриб, напій)

ВЫЕМКА (н.п., писем из почтового ящика) – ВИЙМАННЯ (н.п., листів з поштової скриньки)

ВЫЕМКА (н.п., выбитое углубление в стене, дороге) – ВИЇМКА (н.п., вибите поглиблення в стіні, дорозі)

ВЫКЛЮЧИТЬ – ВИМКНУТИ

ВЫПРЯМИТЕЛЬ – ВИПРОСТУВАЧ (н.п, змінного струму, механічний прилад)

ВИТОК – ЗВIЙ (н.п., “10 звоїв”)

ВЬЮГА – ЗАВІРЮХА

ГАЙКА – МУТРА

ГАЛСТУК – КРАВАТКА

ГИРЯ (греч. “гірос” – “кругляк”) – МЕНА (звідси “безмен” – “без гир” – пружинні ваги)

ГЛУШИТЬ – ТЛУМИТИ (глушитель – тлумник)

ГОЛУБОЙ – БЛАКИТНИЙ (дослівно: “благородний”, “бла” – благо, “кит” – роджений. Звідси ”китна коза”, ”kid” англ., “kinder” нім., “gita” санскр., місто Житомир (колись Китомир), місто Кіто, “риба-кит” – риба, що народжує, вислів “блакитна кров”)

ГОРЮЧЕЕ (топливо) – ПАЛЬНЕ (паливо)

ГОРЮЧЕЕ (то, что горит) – ЗАЙМИСТЕ (замість “Вогненебезпечно” на бензоцистернах слід писати “Займисте”)

ГОСПОДИН – ПАН (дослівно: “нащадок людини”, “па” – після, нащадок, “ан” – людина, антропос (грец.). “Пацан” означає те саме, але зневажливо)

ГОСТИННАЯ (комната) – СВІТЛИЦЯ (кімната)

ГРИБЫ – ГУБИ (від “губити життя”, прізвище Губенко походить від збирача губ. Колонія морських грибів – губка)

ГРОЗА – БУРЯ

ГУБЫ – ВАРГИ (дослівно: “забарвлені”, “підфарбовані”, звідси “варвари” – забарвлені, розфарбовані люди)

ГУСЕНИЦА (н.п., танка, трактора) – ГУСЕНИЦЯ (н.п., танку, трактору)

ГУСЕНИЦА (вредитель садов) – ГУСІНЬ (шкідник садів), ОСЕЛЬНЯ

ДА – ТАК

ДАВИТЬ (жать) – ТИСНУТИ

ДАВИТЬ (выжимать) – ЧАВИТИ (раздавить – розчавити)

ДАЛЬНЕЙШИЙ – ПОДАЛЬШИЙ (н.п., “дальнейшие действия” – “подальші дії”)

ДАТЧИК – ЧУЙНИК, СЕНСОР (н.п., сенсор рівня, чуйник тиску)

ДВУХСТОРОННИЙ – ДВОБIЧНИЙ, ОБОПIЛЬНИЙ

ДЕПО – РОЗ’ЇЗД

ДИАПАЗОН (греч. двусторонне “диа” ограниченная полоса “пас”) – ПАСМО

ДИАГРАММА НАПРАВЛЕННОСТИ – ДІАГРАМА СПРЯМОВАНОСТІ (“круговая” – “довкільна”)

ДЛИТЕЛЬНОСТЬ (импульса) – ТРИВАЛІСТЬ (імпульсу)

ДОИТЬ (корову, козу) – ЦЯПАТИ (корову, козу)

ДОСТОИНСТВО – ГІДНІСТЬ, множ. ЧЕСНОТИ

ДОСТОЙНЫЙ – ГІДНИЙ

ДОХОД – ПРИБУТОК (те, що прибуває, збільшується)

ДРОБЬ (в математике, охоте) – ДРІБ (в математиці, мисливстві)

ДРОБЬ (косая черта, также в позывных) – СТРОК (н.п., UT5NC/A – “УТ5НЦ, строк Альфа”)

ДУМАТЬ (не высказываясь) – ДУМАТИ (н.п., “не заважай мені думати”), МИСЛИТИ (н.п., “задуматься” – “замислитись”)

ДУМАТЬ (высказывать мысль) – ГАДАТИ (н.п., “я думаю, что...” – “я гадаю, що...”, “я так думаю” – “я так гадаю”)

ЖАЛЕТЬ – ЖАЛІТИ (когось, щось)

ЖАЛЕТЬ – ШКОДУВАТИ (за кимось, чимось, н.п., “я жалію свого песика i шкодую, що він безпородний”)

ЖЕЛАЮ (хочу себе) – БАЖАЮ (хочу собі, див. ХОЧУ)

ЖЕЛАЮ (пожелание кому-то) – ЗИЧУ(побажання комусь)

ЖЕСТ – ВІДРУХ

ЖИТЬ (быть живым) – ЖИТИ (бути живим)

ЖИТЬ (проживать где-либо) – МЕШКАТИ (мешкати десь)

ЖУРНАЛ (аппаратный) – ДЕННИК (апаратний). Франц. jour – день

ЗАБОР (наружное ограждение дома со стороны улицы или огорода) – ПАРКАН (зовнішня огорожа будинку з боку вулиці або городу, дослівно: “проти хижаків”, “пар” – проти, “кан” – хижак, звідси “парасоля” – проти сонця, лат. canis – пес, “канюк” – хижий птах, “канючити” – вити (дитяче ниття), “капкан” (хап-кан) – хапач хижаків, “анаконда” (ана-кан) – людський хижак, “канава” (кан-хав) – хижака ловити (мати, “хавати”, звідси have (англ), “Канзас” (кан-зас) – хижацька засідка. Давнє українське прізвище “Кандиба” (кан-диб) означає – хижаків надибувати, тобто ”вистежувач звірів”)

ЗАБОР (внутреннее ограждение между домами или хозяйствами) – ТИН (внутрішня огорожа між будинками або господарствами, дослівно: “перепона”, звідси “тенета”, “перетинати”, “павутина” (па-тин) – шлях перетнутий)

ЗАБОР (ограждение нежилых технических объектов, строек) – ОГОРОЖА

ЗАГОРАТЬ – ЗАСМАГАТИ (“прекрасный загар” – “чудова засмага”)

ЗАЕДАНИЕ (техн.) – ЗАТИНАННЯ

ЗАКЛЁПКА – НЮТА

ЗАЛ – ЗАЛА (н.п., “концертна зала”, “зала чекання”, дослівно: “освітлена” (“світлиця”), від “сал” – вогонь, звідси “селітра” – вогняний порошок, “салют” – “зкутий” вогонь, “Селена” – (нічне) світило, селище, село, оселя, “сало” – вогняне (з тваринного сала люди здавна виготовляли каганці для освітлення), “салон” – освітлений, “Версаль” (палац) – добре освітлений, “залп” – спрямований вогонь, “порцеляна” (пор-сал-ан) – через (розведений) людьми вогонь)

ЗАНАВЕСКА – ФІРАНКА

ЗАМША – НАБУК

ЗАПИСКА – ЦЕДУЛКА

ЗАРОСЛИ – ХАЩІ (дослівно: “нема щі”, “ха” – не, звідси “халепа” (ха-лепо) – не добре, “кара” (тюрк.) – не сонячно (чорно), “щі” – щипанка, те, що прадавні люди “щіпали” для їжі – ягоди, коріння, звідси “борщ” (“бар” і “щі”) – ведмежа щипанка)

ЗАРЯД (электрич.) – НАСНАГА (електр.)

ЗАРЯДКА (спорт.) – РУХАНКА (спорт.)

ЗАРЯЖАТЬ (электрич.) – НАСНАЖУВАТИ (н.п., наснажити акумулятор, конденсатор)

ЗАРЯЖАТЬ (н.п. ружьё) – ЗАРЯДЖАТИ

ЗАТВОР (полевого транзистора) – БРАМКА (“Б”), англ. Gate (“G”)

ЗАУСЕНИЦА – ЗАДИРКА

ЗЕРКАЛО (большое) – ДЗЕРКАЛО (велике, дослівно: “дивитись (на) поверхню”, “зер”, “зір” – дивитись, “лу” – поверхня)

ЗЕРКАЛО (небольшое) – ЛЮСТЕРКО (маленьке, дослівно: “натерта (відполірована) поверхня”, “лу” – поверхня, “стер” – зтерта)

ЗНАМЕНИТЫЙ – ВИДАТНИЙ

ЗОНТИК - ПАРАСОЛЯ

ИЗМОРОЗЬ – ПРИМЕРЗОК

ИНДИВИДУАЛЬНАЯ РАДИОСТАНЦИЯ – ОСОБИСТА РАДІОСТАЦІЯ (“особiвка”)

ИСПОРТИТЬСЯ (о продуктах) – ЗIПСУВАТИСЬ

ИСПОРТИТЬСЯ (о технике) – ВИЙТИ З ЛАДУ

ИСТОК (полевого транзистора) – ВИТОК (“В”)

ИТОГ – ПІДСУМОК (н.п., “підсумок змагань”)

КАЗНА – СКАРБНИЦЯ (казначей – скарбник)

КАЛИТКА (проход в заборе) – ФІРТКА

КАЛЯСКА – ВІЗОК (н.п., дитячий, інвалідний)

КАНИСТРА – КОНОВКА

КАРТА (игральная) – КАРТА (“кар” – обрізана, звідси “Карнаух” – обрізане вухо, “карк” – шия, “кара” – відтинання голови, “сокира”)

КАРТА (географическая) – МАПА (дослівно: “пересувати рукою” по малюнку, кресленню, схемі, “ма” – рука, “па”, “пас” – хід)

КАСАТЬСЯ – ТОРКАТИСЬ (касательно – дотично)

КАТУШКА – ШПУЛЯ (дослівно: “зтягнута”, англ. “pull” – тягнути)

КАЧЕЛИ – ГОЙДАЛКА

КАЧЕСТВО – ЯКІСТЬ (дослівно: “яка справжність”, “як” – яка; “iсть” – істинність, справжність)

КВИТАНЦИЯ (ЧЕК) – ЦЕТЛИК

КИПЯТОК – ОКРІП

КЛЕТЧАТЫЙ – КАРТАТИЙ (н.п., “клетчатая рубашка” – “картата сорочка”)

КЛУБНИКА – ПОЛУНИЦЯ (дослівно: “по поверхні вниз” (ягодами), “лу” – поверхня, “ниць” – низ, н.п., “впасти ниць”, рос. “ничком”, англ. strawberry – “страва ведмідя”, “бер”, “бар” – ведмідь, “барлога” – лігво бара)

КЛЫК – ІКЛО (дослівно: “кістяна поверхня”, “ік” – кістка, “лу” – поверхня, звідси лат. іctus – удар іклом (укр. “стусан”, “дати стусана”, прізвище “Стус”), каліка (кал-ік) – викривлена кістка, “луназва книжки “Белый Клык” – “Біле Ікло”)

КНОПКА (технич.) – ПРИТИСК (н.п., притиск дзвiнка, пусковий притиск)

“КОЗЁЛ ОТПУЩЕНИЯ” – “ОФIРНИЙ ЦАП”

КОЛЛЕКТИВ – ГУРТ

КОЛЛЕКТИВНАЯ РАДИОСТАНЦИЯ (“коллективка”) – ГУРТОВА РАДІОСТАЦІЯ (“гуртiвка”)

КОЛОТЬ (дрова, орехи) – КОЛОТИ (дрова, горіхи)

КОЛОТЬ (чем-либо острым) – СТРИКАТИ (н.п., “сделать укол” – “зробити заштрик”)

КОЛЬЦО – КІЛЬЦЕ (дослівно: “з частин секторів” (к-іл-це), н.п., кільце ковбаси, пружинні кільця, поршневі кільця)

КОЛЬЦО (из драг. металла, камня) – КАБЛУЧКА (з коштовного металу, каменя)

КОЛЬЦО (обручальное) – ОБРУЧКА (вінчальна, шлюбна)

КОЛЯСКА (детская, инвалидная, “кравчучка”) – ВІЗОК

КОМАНДА (распоряжение) – КОМАНДА (дослівно: “з рук дане”, “ко” – з, “ман” – рука, “да” – дати, звідси “рекомендація” – “повторно з рук дане”, “рекомендований лист”)

КОМАНДА (объединённая группа людей) – ЗАЛОГА (дослівно: “з одного місця”, н.п., залога радiостацiї, рятувальна залога)

КОМАНДА (спортивная) – ДРУЖИНА (н.п., хокейна дружина, олімпійська дружина. На транспорті – “екіпаж” н.п., літака, корабля)

КОМПЬЮТЕР – КОМПЮТЕР (слід писати без апострофу між “п” і “ю”, адже складові слова “com” і “puter, а не “comp” і “uter”)

КОНЕЦ (действия) – КРАЙ (н.п., покласти край зазіханням, край кінофільму, край оповiдання)

КОНЕЦ (предмета) – КІНЕЦЬ (н.п., кінець олівця, кінець фотоплівки)

КОНЕЧНО – ЗВІСНО, АВЖЕЖ

КОНСТИТУЦИЯ (лат.) – ДЕРЖАВОУСТРІЙ (н.п., Конституція України – Державоустрій України)

КОНТАКТ – СТИК (н.п., законтачить – стикуватись)

КОЖУХ (технич.) – ОБУДОВА (н.п., обудова радіонадавача)

КОРЗИНА – КОШИК

КОРОТКИЙ (по длине) – КОРОТКИЙ

КОРОТКИЙ (по времени), КРАТКИЙ – СТИСЛИЙ (н.п., стислий випуск новин)

КРАСИВЫЙ – ГАРНИЙ, ЛАДНИЙ, ФАЙНИЙ

КОЛОДЕЦ – КРИНИЦЯ (дослівно: “холод внизу” – “кри” і “ниць”, грец. “криос” – холод)

КОРПУС (воен. контингент) – КОРПУС (дослівно: “разом крокуючі”)

КОРПУС (технич.) – ТУЛУБ (н.п., тулуб корабля, танка, літака)

КОРЫТО (для стирки, купания детей) – НОЧВИ

КОРЫТО (для кормления свиньи) – КОРИТО

КОСА (орудие труда) – КОСА (знаряддя праці)

КОСА (женская причёска) – ВАРКОЧА (дослівно: “в дугу зкатана” (в-ар-коч), “ар” – дуга, лук, звідси лат. arcus – лук, areola – червонувате кільце на тілі, “арбалет”, “арка”. Класичну варкочу заплітає іноді Юлія Тимошенко, подібні зачіски були у давніх римлянок та гречанок)

КОШЕЛЁК – ГАМАНЕЦЬ (дослівно: “сховище монет”)

КОЭФФИЦИЕНТ ПОЛЕЗНОГО ДЕЙСТВИЯ – КОЕФIЦIЄНТ ВИДАТНОСТI

КРАСКА – ФАРБА (н.п., красить – фарбувати)

КРИК – ЗГУК (вопль – зойк)

КРЫЛЬЦО – ГАНОК

КРЫСА – ЩУР (“з-ур”, дослівно: “з вонючих”, звідси грец. “урон”, лат. urina – сеча), ПАЦЮК (“па-цуг”, дослівно: “рухаються цугом” – один за одним)

КУЛЬТЯ (мед.) – КИХОТЬ (дослівно: “обрубана кінцівка”, звідси прізвище “Кіхот” від пращура, покаліченого в бою)

КУРИТЬ – ПАЛИТИ (н.п., цигарки, папіроси)

КУСАЧКИ – ОБЦЕНЬКИ

КУСОК (по длине) – ШМАТОК (по довжині, н.п., шматок дроту, мотузки)

КУСОК (по площади) – КЛАПТИК (по площі, н.п., клаптик паперу, тканини)

КУСОК (по объёму) – ГРУДКА (по об’єму, н.п., грудка криги, землі)

ЛАНДЫШ – КОНВАЛІЯ

ЛАСКА – ПЕСТОТА (ласкать – пестити)

ЛАТУНЬ – МОСЯЖ

ЛЕСА (деревья) – ЛІСИ (дерева)

ЛЕСА (строит.) – РИШТОВКИ (будівельні)

ЛЕТУЧАЯ МЫШЬ – КАЖАН (дослівно: “з лякаючих людей” (к-аж-ан), звідси “жах”, італ. agitato, франц. agiotage, лат. agitatio – збудження, хвилювання)

ЛЁД – КРИГА (грец. “криос” – холод, “криниця” (кри-ниць) – холод внизу, “кризис” (криз-ис) – замерзла їжа, “ледник” – криговик, “ледниковый период” – криговий період)

ЛИСТ (растения) – ЛИСТ (рослини)

ЛИСТ (бумаги) – АРКУШ (паперу)

ЛОБ – ЧОЛО

ЛУЖА (мелкая, после дождя) – КАЛЮЖА (від “лу” – поверхня, “жа” – яма)

ЛУЖА (глубокая с крутыми берегами) – БАЮРА (від “ба” – вода, “юр” – урвисько. Pajurio (лит.) – узбережжя, тобто “після урвиська” – низька прибрежна смуга після крутого берега)

ЛУЧ – ПРОМІНЬ (дослівно: “пересікаючий”, “про” – через, “мінь”, “минь” – китайською “площа”)

ЛУЧШИЙ (вид, красота) – КРАЩИЙ (н.п., “самый красивый” –  “найкращий”)

ЛУЧШИЙ (состояние) – ЛIПШИЙ (н.п., “самый лучший” –  “найліпший”)

ЛЮБВИОБИЛЬНЫЙ – ЩЕДРОЛЮБИЙ

ЛЮБОЗНАТЕЛЬНЫЙ – ДОПИТЛИВИЙ

ЛЮБОПЫТНЫЙ – ПИТЛИВИЙ

МАГАЗИН – КРАМНИЦЯ (від “крам” – “товар”)

МАСЛО (сливочное) – МАСЛО (дослівно: “жирна поверхня”, “мас” – жир, “лу” – поверхня)

МАСЛО (растительное) – ОЛІЯ (дослівно: “сильно текуча”, “ол” – великий, “лія” – текти, литися)

МАСЛО (машинное) – ОЛИВА (машинна)

МАШИНА – МАШИНА (дослівно: “рухається рукою”, “ма” – рука, “кiн” – рух, н.п., швейна)

МАШИНА (автомобиль) – АВТО (ГРУЗОВИК – ВАНТАЖIВКА)

МЕТЕЛЬ – КУРДЕЛИЦЯ

МЕШОК – ВОРОК (дослівно: “носити каміння”, “вор” – ворушити, рухати, “рок” – скеля, каміння)

МИМО – ПОВЗ (н.п., “мимо меня проползла змея” – “повз мене проповзла змія”)

МОРДАШКА – БУЗЯ

МОСТОВАЯ – БРУКІВКА (дослівно: “частинки розбитої скелі”. “б” – бита, “рук”, “рок” – скеля, “ів” – частина)

МУЧИТЕЛЬНАЯ БОЛЬ – ДОТКЛИВИЙ БІЛЬ

МЫСЛЬ – ДУМКА (н.п., “есть какие-то мысли по поводу...?” – “чи є якісь думки з приводу...?”)

МЫСЛЬ (высказанная вслух), МНЕНИЕ – ГАДКА (висловлена вслух, н.п, “я думаю, что...” – “я гадаю, що...”, “я так думаю” – “я так гпдаю”, в пісні: “дивлюсь я на небо і думку гадаю: чому я не сокіл, чому не літаю”)

МЭР – МІСЬКИЙ ГОЛОВА

НАВЕСТИ (часы) – НАВЕСТИ (механічний годинник), НАСТАВИТИ (електронний годинник)

НАГЛЫЙ – НАХАБНИЙ (наглец – нахаба, обнаглевший – знахабнілий)

НАДОЕДАТЬ – ДОКУЧАТИ, ДОШКУЛЯТИ, НАБРИДАТИ (надоедливый – надокучливий)

НАДОЕЛО – НАБРИДЛО, ОСТОГИДЛО

НАЖАТИЕ (излучение несущей частоты телеграфного передатчика) – НАТИСК

НАЛЁТ (воен.) – НАЛIТ

НАЛЁТ (наслоение, покрытие) – НАШАРОК, НАШАРУВАННЯ

НАПИЛЬНИК – ТЕРПУГ

НАПРАВЛЕННЫЙ ОТВЕТВИТЕЛЬ (радио техн.) – СПРЯМОВАНИЙ ВІДГАЛУЖНИК (радіо техн.)

НАСОС – ПОМПА (качать – помпувати)

НАСТОЙЧИВЫЙ – НАСТИРНИЙ

НАСТРОЙКА (регулировка параметров аппаратуры) – НАЛАГОДЖУВАННЯ

НАСТРОЙКА (изменение частоты) – ЛАШТУНОК (дослівно: “поверхню обертати” (лу-тун), звідси “туніка” – одяг з обгорнутої тканини, англ. tuning)

НАСТРОИТЬ (радио)ПРИЁМНИК – НАЛАШТУВАТИ (радiо)ВIДБIРНИК, також НАСТАВИТИ (н.п. “настав свій трансивер на 7090”)

“НА ПРИЁМЕ” – “НА ВІДБОРІ”

НЕДОСТАТОК (“недочёт” чего-либо материального) – НЕДОЛIК

НЕДОСТАТОК (в характере, поведении человека или животного) – ВАДА (“неполноценный” – “вадливий”)

НЕДОСТАЧА (н.п., товаров, продуктов) – НЕСТАЧА

НЕКОТОРЫЕ (о вещах, животных) – ДЕЯКІ (про речі, тварин)

НЕКОТОРЫЕ (о людях) – ДЕКОТРІ (про людей)

НЕСТАБИЛЬНЫЙ – НЕТРИВКИЙ (н.п., нетривка частота)

НЕСУЩАЯ (частота передатчика) – НОСІЙНА (частота надавача)

“НЕ ХОЛОДНО, НЕ ЖАРКО” – “НІ ЗИМНО, НІ СПЕКОТНО”

НИКАКОЙ – НІЯКИЙ (н.п., “он никакой – не рыба, не мясо” – “він ніякий – ні риба, ні м’ясо”)

НИКАКОЙ (не что другое, не кто другой) – ЖОДЕН (ні що інше, ні хто інший)

НОМЕР (матем.) – ЧИСЛО (н.п., третє число газети, часопису)

НОМЕР (автомобиля, самолета) – РОЗПІЗНАВАЛЬНИЙ ЗНАК (н.п., “097–48ВI”, “UR85707”)

ОБИЖАТЬ (словами) – ОБРАЖАТИ (словами)

ОБИЖАТЬ (физически) – КРИВДИТИ (фізично)

ОБЛАСТЬ (губерния) – ВОЛОСТЬ (губернатор – волосний голова)

ОБРЕЗ (винтовки) – УТИНКА (рушниці)

ОБРАЗЕЦ – ВЗІРЕЦЬ (н.п., “Тарас Шевченко – взірець патріотизму”)

ОБРАЗЕЦ – ЗРАЗОК (н.п., “літак АН–140 – зразок світового літакобудування”)

ОБШИРНЫЙ – РОЗЛОГИЙ

ОБЩИЙ ВЫЗОВ (радиосвязь) – ЗАГАЛЬНЫЙ ВИКЛИК

ОБЯЗАТЕЛЬНО – ОБОВ’ЯЗКОВО

ОБЯЗАТЕЛЬНО – НЕОДМІННО

ОБЪЯСНЯТЬ, ПЕРЕВОДИТЬ – ТЛУМАЧИТИ, ТОЛКУВАТИ (англ. talk)

ОДЕЯЛО – КОВДРА

ОДНОФАМИЛЕЦ – ОДНОПРІЗВИЩНИК

О’КЕЙ (англ.) – ГАРАЗД

ОКОРОК – ШИНКА (кит. ШІНА – СВИНЯ, звідси ШИНОК)

ОПЛЁТКА (н.п., коаксиального кабеля) – ОБПЛЕТИНА

ОРУДИЕ (предмет) – ЗНАРЯДДЯ (н.п., знаряддя праці)

ОРУДИЕ (воен.) – ГАРМАТА

ОСКОЛОК – ВІДЛАМОК

ОТВЕТВЛЕНИЕ – ВІДГАЛУЖЕННЯ

ОТКРЫВАТЬ – ВІДКРИВАТИ, ВІДЧИНЯТИ (тільки двері, дверцята, кватирку)

ОТКРЫВАТЬ (только глаза) – РОЗПЛЮЩУВАТИ (закрывать – заплющувати, звідси “плющ” – рослина, що обвиваючи закриває)

ОТРЕЗ (на платье) – УТИНОК (на сукню, дослівно: “відтятий”, звідси “Утина” – старовинна назва японського острову Окінава, найбільш віддаленого від решти архіпелагу)

ОТРЕЗАТЬ (неживой предмет, доску, ветку) – ВІДРІЗАТИ (неживу річ, дошку, гілку)

ОТРЕЗAТЬ (конечность, часть тела, органа) – ВІДТИНAТИ (кінцівку, частину тіла, органу, н.п., “відтяти апендикс”, “відтяти ногу”, лат. amputatio)

ОТХОДЫ (производства) – ПОКИДЬ (виробництва)

ОФОРМЛЕНИЕ (документов) – ОФОРМЛЕННЯ (н.п., оформити звіт)

ОФОРМЛЕНИЕ (художественное) – ОЗДОБЛЕННЯ (н.п. оздобити виставку)

ОХОТНИК – МИСЛИВЕЦЬ (дослівно: “знищувач життя”. “мас” – знищувати, звідси “масакра”, “лив” – життя, звідси leben нім., life англ)

ОЧЕВИДНО – ВОЧЕВИДЬ

ОЧКО (в спорте) – ПУНКТ (англ. point)

ПАЛКА – ПАТИК (дослівно: “йти тикаючи”, “па”, “пас” – йти, “тик” – тикати)

ПАПКА (канцеляр.) – ТЕКА (дослівно: “збір”, звідси “аптека” – збір води, “бібліотека” – збір книжок, “картотека” – збір карток)

ПАХАТЬ (в значении “трудиться”, “вкалывать”) – ГАРУВАТИ

ПАХАТЬ (землю) – ОРАТИ (від Орії або Арії – назви білих людей, що прийшли зі сходу і вміли обробляти землю)

ПЕРЕВОДЧИК – ТЛУМАЧ

ПЕРЕДАТЧИК (радио) – (радiо)НАДАВАЧ (давнє – “вiдрядник”)

ПЕРЕКЛЮЧАТЕЛЬ, ТУМБЛЕР – ПЕРЕМИКАЧ, ВИМИКАЧ

ПЕРЕПОЛОХ – ГВАЛТ (н.п., “на вечірці вчинився гвалт”)

ПИТАНИЕ (еда) – ХАРЧУВАННЯ

ПИТАНИЕ (электрич.) – ЖИВЛЕННЯ

ПЛАТОК – ХУСТКА, ХУСТИНА (носовой платок – хусточка для носа, хусточка)

ПЛОСКОГУБЦЫ – ПАСАТІЖІ, БРЕМЕРИ

ПЛОТНОСТЬ (в механике) – ЩІЛЬНІСТЬ

ПЛОТНОСТЬ (в химії) – ГУСТИНА (н.п., розчину, електроліту)

ПЛОХО – ПОГАНО, ЗЛЕ

ПЛОЩАДЬ (геометр., н.п., круга, квартиры) – ПЛОЩА

ПЛОЩАДЬ (рукотворный объект, н.п., Площадь Свободы) – МАЙДАН

ПО ТРЕБОВАНИЮ (остановка) – НА ВИМОГУ (зупинка)

ПОДКЛЮЧИТЬСЯ – ПІДІМКНУТИСЬ

ПОДНОС (РАЗНОС) – ТАЦЯ

ПОДСНЕЖНИК – ПРОЛІСОК

ПОДХОДИТ – ПІДХОДИТЬ (н.п., “цей дрііт підходить до вимикача”)

ПОДХОДИТ – ПАСУЄ (н.п., “цей костюм тобі пасує”)

ПОЛ – ПІДЛОГА, ДОЛІВКА

ПОЛ (признак) – СТАТЬ (ознака)

ПОЛОСА – СМУГА

ПОЛОСАТЫЙ (горизонтально) – СМУГАСТИЙ (н.п., дикі поросята – смугасті)

ПОЛОСАТЫЙ (вертикально), также ПЁСТРЫЙ – СТРОКАТИЙ (н.п., зебра – строката)

ПОЛОТЕНЦЕ – РУШНИК (дослівно: “витирати шию”, “руш” – рухати, “ник” – шия, звідси англ. neck – шия, грец. “некрос” (нек-рос) – шию розтинати, у значенні “мертвий”)

ПОЛУЧАТЬ – ОТРИМУВАТИ (получатель – отримувач)

ПОМЕХА – ПЕРЕШКОДА (те, що шкодить, н.п., “сильні перешкоди завадили мені провести радіозв’язок”)

ПОДРЯД (несколько раз) – ПОСПІЛЬ (кілька разів)

ПОЗЫВНОЙ (буквенно-цифровой код) – КЛИЧНИЙ ЗНАК (англ. call sign, розмовне “КЛИЧНИЙ” н.п., “UT5NC”)

ПОЗЫВНОЙ (слово, муз. фрагмент) – КЛИЧНИЙ СИГНАЛ (розмовне “СИГНАЛ” н.п., “Явір-1”, “Корал-26”)

ПОКА (прощание) – БУВАЙ (англ. bay)

ПОЛУСТАНОК – ПІВСТАНОК (н.п., залізничний півстанок)

ПОНЯТНО – ЗРОЗУМІЛО, ЯСНО (звідси ja (нім.), yes (англ.), давньогрецьке ім’я Ясон – “кмітливий”)

ПОРЫВ (ветра) – ПОДМУХ (вітру)

ПОТРЕБЛЯТЬ – СПОЖИВАТИ (потребитель – споживач)

ПОХОДКА – ХОДА

ПРАВИЛЬНО – ВІРНО, СЛУШНО (корінь “вір”, звідси лат. vero – дійсно, правдиво, veritas – істина, дійсність, н.п., “вiрна пропозиція”, “слушне зауваження”)

ПРЕДЕЛ (конечное значение) – МЕЖА (н.п., межа вимірювання приладу – 1000 В)

ПРЕДЕЛ (промежут. значение) – ОКРЕС (н.п., окрес вимірювання приладу 10 мВ – 100 В)

ПРЕДМЕТ (учебн.) – ДИСЦИПЛІНА

ПРЕДМЕТ (вещь) – РІЧ (дослівно: “коштовне”, “цінне”, звідси “річка” – багата рибою, італ. ricco, англ. rich – багатий)

ПРЕДСТАВЛЯТЬ (воображение) – УЯВЛЯТИ (н.п., “не можу навіть уявити”)

ПРЕДСТАВЛЯТЬ (кого-либо, что-либо кому-либо) – ПРЕЗЕНТУВАТИ (н.п., презентуємо телеглядачам нову програму)

ПРЕПЯТСТВИЕ – ЗАВАДА (те, що заважає), ПЕРЕПОНА

ПРИВЕТ – ВIТАЮ, ЧЕСТЬ (оклик при проведенні телеграфного (CW) зв’язку – “гей”, “hej”)

ПРИЁМ (гостей, пациентов, пищи и т.п.) – ПРИЙОМ (гостей, пацієнтів, їжі, тощо)

ПРИЁМ (спортивный) – ХВАТ (спортивний)

ПРИЁМ (выделение радиосигналов из спектра) – ВIДБIР (виділення радіосигналів зі спектру)

ПРИЁМНИК (радио) – (радiо)ВIДБIРНИК

ПРИЁМНО-ПЕРЕДАЮЩАЯ радиостанция – НАДАВАЛЬНО-ВIДБИРАЛЬНА радiостацiя

ПРИНЦИП – ЗАСАДА (принцип действия – засада дiяльностi)

ПРОБКА – КОРОК (н.п., корок від пляшки, автомобільний корок на дорозі, дорожний корок)

ПРОБЛЕМА – КЛОПIТ (“no problem” – “не клопіт”, “без клопоту”, н.п., “у него проблемы со здоровьем” – “в нього клопіт зi здоров’ям”)

ПРОВОД – ДРІТ

ПРОДУКТЫ – ХАРЧІ (дослівно: “головне”, “найважливіше”, звідси грецьке “архі”, “арчi”)

ПРОИЗВЕДЕНИЕ (математ.) – ДОБУТОК (математ.)

ПРОИЗВЕДЕНИЕ (худ., муз.) – ТВIР (н.п., художній, музичний)

ПРОИЗВОДИТЕЛЬНОСТЬ – ВИДАТНІСТЬ (производительность труда – видатність праці)

ПРОЛЕЖЕНЬ (мед.) – ВІДЛЕЖИНА (медиц.)

ПРОМЫСЕЛ – РЕМЕСЛО

ПРОТИВНО – ГИДКО (мерзость – гидота, мерзавец – негідник)

ПРОФАН – НЕВІГЛАС (профанация – невігластво)

ПРОФЕССИЯ – ФАХ (профессионал – фахівець)

ПРЫГАТЬ (вверх) – ЦИБАТИ (вгору)

ПРЫГАТЬ (в длину) – СТРИБАТИ (на відстань)

ПРЯЖКА – КЛЯМКА

ПУГОВИЦА – ГУДЗИК (дослівно: “виріб з кості”, “гуд” – виріб, витвір, звідси “хута”, “художник”, gut (нім.), good (англ.), “з” – з, “ік” – кістка)

ПУСТЬ (будет) – ХАЙ (буде, звідси япон. “хай” – так, “нехай” означає “хай не”, “нехай йому грець” – “хай не буде йому добра”, “гречний” – добрий, “гречка” – добра, “Нехай з року в рік Україна стає заможнішою і щасливою!” – з новорічного звернення ex-президента Л.Кучми)

ПЫЛЬ (неподвижная, на поверхности) – ПОРОХ (н.п., “чоботи солдата були вкриті порохом і брудом”, “на пiдлозi лежав товстий шар пороху”)

ПЫЛЬ (подвижная, в воздухе) – КУРЯВА (н.п., “вітер здійняв сильну куряву”, “не пыли!” – “не кури!”)

ПЫЛИТЬ – КУРИТИ, ЗДІЙМАТИ КУРЯВУ

ПЫЛЕСОС – ВIДПОРОШУВАЧ

РАЗ (при счёте) – ОДИН (н.п., один, два, три …)

РАЗ (н.п., “в первый раз”) – ВПЕРШЕ

РАЗ-РАЗ (н.п., “раз-раз и готово”) – ХОП-ХОП (н.п., “хоп-хоп i зроблено”)

РАДИОЛЮБИТЕЛЬ – РАДІОАМАТОР (дослівно: “радіо-рукотворець”, від “ма” – рука, “тор”, “твор” – творити, звідси лат. manus – рука)

РАДИОНАБЛЮДАТЕЛЬ – РАДІОНАСЛУХАЧ (англ. short wave listener “SWL”)

РАДИОСТАНЦИЯ – РАДІОСТАЦІЯ (дослівно: ”радіоустаткування”, пишеться без “н”, для порiвняння: радиоустановка (рос.) – радіоустаткування (укр.), друге “т” в корені змінюється на “ц”, подібно до мілітарний – міліція, акт – акція)

РАЙОН (уезд) – ПОВІТ

РАЗЪЁМ (электрич.) – ЗЛУЧНИК (н.п., “коаксиальний злучник”)

РАСПЫЛИТЕЛЬ – РОЗПОРОШУВАЧ

РАССКАЗЫВАТЬ – РОЗПОВІДАТИ (“скажи мне...” – “повідай мені...”)

РАСЧЁСКА – ГРЕБІНЕЦЬ

РЕАЛИЗАЦИЯ – ВТІЛЕННЯ

РЕЗУЛЬТАТ (действия) – НАСЛІДОК (н.п., “в результате аварии” – “в наслідку аварії”)

РЕЗУЛЬТАТ (рассчётов) – ПІДСУМОК (н.п., “в результате

РЕЙТУЗЫ (женские, мужское нижнее бельё) – ГАМАШІ (жіночі, чоловіча спідня білизна)

РЕМЕНЬ – ПАСОК

РЕТРАНСЛЯТОР (радио) – (радiо) ПЕРЕДАВАЧ

РОЗА – ТРОЯНДА

РОТ – ПИСОК (дослівно: “хід для їжі”: “п”, “па” – хід, “ис”, “іс” – їжа, звідси “їсти”, англ. “eat”)

РЫЖИЙ – РУДИЙ (н.п., рудий кіт)

РУБИЛЬНИК (электрич.) – НОЖОВИЙ ВИМИКАЧ (електр.)

РУЛЬ – КЕРМО (н.п., “рулевать” – “керувати”, “рулевой” – “керманич”)

СВИТОК (РУЛОН) – СУВОЙ (н.п., сувой папірусу, сувой тканини)

СДЕЛКА – ОБОРУДКА

СЕМЕЧКИ (подсолнуха) – ЗЕРНЯТА (соняшника)

СЕМЬЯ – РОДИНА

СЕТЬ (геогр., электрич.) – МЕРЕЖА (в географії, електриці)

СЕТЬ (для ловли на земле) – ТЕНЕТА (сітка для полювання на землі), СІТКА (для полювання у воді, основа “іт” – їжа)

СЕЧЕНИЕ (геометр.) – ПЕРЕТИН

СИГАРЕТА – ЦИГАРКА

СИРЕНЬ (растение) – БУЗОК (раслина)

СКВАЖНОСТЬ (импульса) – ШПАРНІСТЬ (імпульсу)

СКИПАТЬСЯ (о молоке) – ГУРДИТИСЬ (н.п., молоко згурдилось)

СКЛАД – СХОВИЩЕ

СКОВОРОДА (с ручкой) – ПАТЕЛЬНЯ (з ручкою)

СКОВОРОДА (без ручки) – ЧАРА (без ручки, дослівно “начиння з поглибленням”, див. ЧАРУНКА)

СЛАГАЕМОЕ (математ.) – ДОДАНОК

СЛЕДУЮЩИЙ (сзади) – СЛІДУЮЧИЙ (позаду, н.п., “пересядьте в слідуючий трамвай”)

СЛЕДУЮЩИЙ (впереди) – НАСТУПНИЙ (попереду, н.п., “наступна зупинка вулиця Шевченка”)

СЛОЙ – ШАР, ВЕРСТВА

СЛОЙ (промежуточный) – ПРОШАРОК (проміжний)

СЛОЙ (наружный) – НАШАРОК, НАШАРУВАННЯ (зовнішній)

СМАЗКА – МАСТИЛО

СМЕШНОЙ – КУМЕДНИЙ (н.п., “я клоун кумедний, я клоун на славу, приходьте до мене у цирк на виставу”)

СОБАКА – ПЕС (дослівно: “крокуючий поруч”, від “па”, “пас” – хід)

СОВЕРШЕННЫЙ – ДОСКОНАЛИЙ (СОВЕРШЕНСТВО – ДОСКОНАЛІСТЬ)

СОДЕРЖАНИЕ (об объёме) – ВМIСТ

СОДЕРЖАНИЕ (о тексте) – ЗМIСТ

СОТОВАЯ РАДИОСВЯЗЬ – КОМІРКОВИЙ РАДІОЗВ’ЯЗОК (англ. “cellular communication”)

СОТОВЫЙ ТЕЛЕФОН – КОМІРКОВИЙ ТЕЛЕФОН (від “комірка”, англ. “cellular phone”)

СПАСИБО (от “спаси бог”) – ДЯКУЮ

СПИСОК – ПЕРЕЛIК

СТАНЦИЯ (автобусная, железнодорожная, метро) – ПРИСТАНОК

СТОИМОСТЬ – ВАРТІСТЬ (дослівно: “якість забарвлення”, “вар” – барва, “т” – то; “іст” – істина, звідси рос. “то есть”, англ. “test”, нім. “ist”,”історія” – істини творення)

СТОК (полевого транзистора) – СТІК (“С”)

СТОРОНА – БІК (н.п., украинская сторона обратилась с заявлением – український бік звернувся з заявою)

СТРАХ – ЖАХ

СТРАХОВАНИЕ – УБЕЗПЕЧЕННЯ (н.п., “убезпеч мене!”, убезпечення життя, майна, Агенція Убезпечення)

СТРЕКОЗА – БАБКА

СТРЕЛА (оружие) – СТРІЛА (дослівно: “пробиваюча”, корінь “тріл”, звідси “дріль”, “дрілювати”, “тріллер”)

СТРЕЛКА (прибора, весов) – ШАЛЬКА

СУММА – ЗАГАЛ

СЫТНЫЙ – СПОЖИВНИЙ

ТАБЛЕТКА (медиц.) – ПІГУЛКА

ТАБЛИЦА – ЗВЕДЕННЯ

ТАК-КАК – ОСКІЛЬКИ

ТАЛАНТ – ХИСТ

ТАНЦОР – ТАНЦЮРИСТ (дослівно: “сильний з ножем”, “тан”– сила, звідси “каштан” – кожура сильна; “титан” (тай-тан) – найвища сила, “тендітна” (тан-діт) – дитяча сила, “цюр, “цур” – ніж (циган. “чюрі”), звідси “цур тобі” – “ніж тобі”, “цуратись” – боятися ножа, відлякуватись)

ТЕЛОСЛОЖЕНИЕ – СТАТУРА (н.п., телосложение Аполлона – статура Аполлона)

ТЕНЬ (тёмный след) – ТІНЬ (темний слід)

ТЕНЬ (закрытое от солнца место) – ЗАТІНОК (захищене від сонця місце)

ТИСКИ – ЛЕЩАТА

ТОЛЧЕЯ (н.п., в транспорте, магазине) – ТИЖБА

ТОСТ – ЗДРАВИЦЯ

ТОЧЕЧНЫЙ ДИОД – ПУНКТОВИЙ ДІОД (“пункт” – невелика активна зона на поверхні напівпровідника)

ТОЧКА (знак препинания) – КРАПКА (н.п., “поставити крапку в кінці речення”)

ТОЧКА (пятнышко) – ЦЯТКА (н.п., червона цятка на чолі, наша планета – маленька цятка в безмежному всесвіті)

ТОЧКА ЗРЕНИЯ – ПУНКТ БАЧЕННЯ

ТОЧНО – ДОКЛАДНО (н.п., “так точно” – “саме так”)

“ТРАХАТЬСЯ” – “ТIКАТИСЬ” (дослівно: “товктись”, японською “тіко” – барабан, товкач, звідси назва тканини “тік” – щільна, “збита”)

ТРУБА – РУРА (трубка – рурка, телефонная трубка – слухавка, курительная трубка – файка, люлька)

ТРУСИТЬ (н.п., дерево) – ТРУСИТИ

ТРУСИТЬ, ВЫТРУШИВАТЬ (н.п., тряпку, одеяло) – ТРІПАТИ (н.п., ганчірку, ковдру)

ТРУХЛЯВИЙ – ПОРОХЛЯВИЙ (трухлявый пень – порохлявий пеньок)

ТУМАН (МГЛА) – ІМЛА (дослівно: “вкриваюча землю”, “iм” – вкривати, “лан” – земна поверхня, звiдси “iмiдж” – прикриваючий, араб. “iмам” (iм–ан) – прикриваюча (iнших) людина, той, що стоїть попереду)

УГОЛ (внутр.) – КУТ (внутрішній, дослівно: “у перепону”, від кореня “тин” залишилась тільки літера “т”)

УГОЛ (внешн.) – РІГ (зовнішній, дослівно “зігнутий”, звідси “рихтовка” – зігнуте товкти, правити, нім. “richtig”, англ. “right”, дорога – “до рога”, “до поворота”)

УДАЧА – ВЕЗІННЯ (“желаю удачи” – “зичу везіння”, “везння тобі”)

УЛИТКА – РАВЛИК

УПОТРЕБЛЯТЬ – ВЖИВАТИ (употребитель – вживач)

УПРЕКАТЬ – ДОКОРЯТИ (упрёк – докір, “угрызения совести” – “докори сумління”)

УСТАНОВКА (действие, процесс) – ВСТАНОВЛЕННЯ (н.п., встановлення антени)

УСТАНОВКА (аппаратура) – УСТАТКУВАННЯ (н.п., радіоустаткування, кіноустаткування)

УСТРОЙСТВО (внутреннее) – УСТРІЙ (н.п., державний устрій)

УТРЕННИК (детский праздник) – РАНIШНИК

УШИБ – ЗАТОВК (ушибся – затовкся)

ФИТИЛЬ – ГНІТ (звідси: англ. ingnition, лат. ignis, санскр. agnis)

ФИГУРА – ПОСТАВА (н.п., прекрасная фигура – чудова постава)

ФОН (электрич. гул) – ФОН (грецьке “фонос” – звук)

ФОН (задний план) – ТЛО (звідси “тил”)

ФОНАРИК – ЛІХТАРИК (дослівно: “замкнуте світло”, “ліхт” – світло, нім. lichten, англ. light, італ. luce, “тар” – упаковка, тара)

ФОНТАН – ФОНТАН (дослівно: “сильний шум”, “фон” – звук, “тан” – сильный)

ФОТОГРАФИЯ (помещение) – ФОТОГРАФIЯ (приміщення)

ФОТОГРАФИЯ (документ) – ФОТОКАРТКА, СВIТЛИНА (документ, СНИМОК – ЗДИМОК)

ФРУКТЫ (резаные сушеные) – КРАШАНИЦІ (різані сушені, звідси “Крюшон”, “Crush” – фруктові напої, “крушить”, “крах”)

ФУРАЖКА – КАШКЕТ (дослівно: “покриття голови”, “каш” – покриття, франц. cacher – ховати, звідси “кашпо” – декоративна ваза для прикриття квіткового горщика, “кет” (англ. head) – голова), КАРТУЗ

ХАРАКТЕР – ВДАЧА

ХВАТИТ (действие) – ДОСИТЬ (дія, н.п., “досить пустих розмов”)

ХВАТИТ (количество) – ВИСТАЧИТЬ (кількість, н.п., “їжі вистачить на всіх”)

ХЛОПЬЯ – КЛАКИ (корінь “лак”, звідси “облака”)

ХОРОШО (согласие, в армии – “так точно”) – ГАРАЗД (н.п., “гаразд, я це зроблю”, “гаразд, пане майоре, буде зроблено”)

ХОРОШО (вид) – ГАРНО (н.п., “яка сьогоднi гарна погода”, “який гарний в тебе песик”, “в мене сьогоднi гарний настрiй”)

ХОРОШО (состояние) – ДОБРЕ (н.п., “добре бути вiльною людиною”, “добре робити гарнi вчинки”, “добре бути добрим”)

ХОЧУ – БАЖАЮ, ВОЛIЮ

ХУЛИГАН – БЕШКЕТНИК, РОЗБИШАКА

ЦЕПЬ – ЛАНЦЮГ (дослівно: “ланки цугом”, тобто одна за одною, н.п., “коні запряжені цугом”)

ЧЕМОДАН – ВАЛІЗА (дослівно: “волочити (носити) їжу” (вал-іс), франц. valise, “іс” (ід, іт, ед) – їжа, їсти (рос. еда, англ. eat), звідси “копито” (коп-іт) – копаюче їжу (наші пращури, споглядаючи як травоїдні тварини добувають собі їжу з-під землі або снігу, назвали так рогову кінцівку їхніх ніг), “копистка” (коп-іс) – вузька дерев’яна лопатка для перемішування їжі, варення, Едвард (ед-варт) – вартовий їжі, “кризис” (криз-іт) – замерзла їжа, “оладки” (ол-ад) – багато їдні, Елада (ал-ад) – багато їжи, Італія (іт-ал) – їжі багато)

ЧЕРПАК – РОНДЕЛИК (дослівно: “круглий”)

ЧЕСТЬ (достоинство) – ГIДНIСТЬ, ЦНОТА (дiвоча)

ЧЕСТЬ (уважение) – ШАНА (н.п., “отдать честь” – “вiддати шану”, “честь имею” – “маю шану”)

ЧУДО – ДИВО (н.п., “чудо йогурт” – “диво йогурт”, “чудесный” – “дивовижний”)

ШАНС – НАГОДА (н.п., “никаких шансов” – “жодної нагоди”)

ШАРФ – ШАЛИК (дослівно: “збільшує шию” (ш-ал-ник), “ал” – великий, “ник” – шия, звідси англ. neck – шия)

ШАР – КУЛЯ (шарик – кулька)

ЩЕКАТУРИТЬ – ТИНКУВАТИ (корінь “тин” – “перепона”, в значенні “захистний шар” для стіни)

ЩЕЛЬ (в горизонт. поверхности) – ЩIЛИНА (в горизонтальній поверхні, н.п., щiлина в пiдлозi)

ЩЕЛЬ (в вертик. поверхности) – ШПАРИНА (в вертикальній поверхні, н.п., шпарина в парканi)

ШТОРА – КУРТИНА (дослівно: “перепона від куряви”, “кур” – курява, “тин” – перепона, звідси “павутина” (па-тин), “тинятись” – натикатись на перепони, англ. kurtain, франц. courtine, нім. gardine)

ШТЫРЬ – ПРУТ (н.п., четвертьволновой штырь – чвертьхвильовий прут)

ШУМОПОДАВИТЕЛЬ (“ШП”, радиосвязь) – БЛОКАТОР ШУМУ (“БШ”)

ЩЁЛКАТЬ – КЛАЦАТИ (щелчёк – клацання, клац, “щелкунчик” – “лускунчик”)

ЩУПЛЫЙ – ТЕНДІТНИЙ (дослівно: “дитяча сила”, “тан” – сила, “діт” – дитяча)

ЭКОНОМІЯ – ЗАОЩАДЖЕННЯ (н.п., экономичный режим – ощадний режим)

ЭХО – ЛУНА (дослівно: “(звук) народжений поверхнею”, “лу” – поверхня, “на” – народжувати)

ЯЧЕЙКА (СОТА) – КОМIРКА (ЧАРУНКА)

 

Багато цікавих слів прадавнього походження збереглось в українській жаргонній мові, народних висловах (франц. jargon від галло-романського gargone – базікати, укр. галакaти, галдіти). Так, слово “пахан” (па-ах-ан) означає “нащадок білої людини” у значенні “головний”. Пацан (па-з-ан) – нащадок (не) з людей (зневажливо). Магодзя (ма-ход) – “руками ходить” – дитина, котра рачкує. Мазурик (ма-зір) – “бачить (на відстані) руки” – недалекоглядний, недосвідчений юнак. Лахудра (лу-худ) – “поверхня (тіла) худа” – хвороблива людина. Халтура (ха-ал-тур) – “не велике творіння” – щось не значне, не значуще, не потрібне. Базіка (ба-зик) – “багато балакає” (базікає). Вурдалака – “ведмежа подоба” (бар – ведмедь, лик – вигляд, подоба, англ. lіke). Вовкулака – “вовча подоба”. Харя (ха-ра) – “не сонячне (смагляве, темношкіре) обличчя”, звідси “ряха”. Хана (ха-на) – “не народився” (помер). Дундук (де-ан-де-ук) – “двома людьми (батьками) не научений”. Ахламон (ахла-ман) – “біла рука” (білоручка, нероба). Баламут (бала-мут) – “воду мутить” (бешкетник, брехун). Стиляга (з-тил-ах) – “з товстозадих білих”, польською tyl – “товстий зад”, otyly – “товстий”. У відомому вислові “шляк би тебе трафив”, значення котрого здається незрозумілим, а походження приписується польській мові, слово “шляк” (ш-ляк) означає “зляк” або “переляк”, тобто “переляк би тобі трапився” або “щоб ти перелякався”. У вислові “що ти верзеш” слово “верз” є синонімом латинського verso – тлумачити, пояснювати, звідси universum – “одна мова”. “Уся земля мала (колись – Ю.С.) одну мову й одні слова” – Буття 11:1.

 

Привожу умовні позначення (скорочення) кольорів на схемах, кресленнях, дротах, тощо: ЧЕРВОНИЙ – “ЧЕР”; ПОМАРАНЧОВИЙ – “ПОМ”; ЖОВТИЙ – “ЖОВ”; ЗЕЛЕНИЙ – “ЗЕЛ”; БЛАКИТНИЙ – “БЛА”; СИНІЙ – “СИН”; БУЗКОВИЙ (фиолетовый) – “БУЗ”; ЧОРНИЙ – “ЧОР”; БРУНАТНИЙ (коричневый) – “БРУ”; БІЛИЙ – “БІЛ”.

 

Ваші відгуки, зауваження та пропозиції допомагатимуть у доповненні цього словника та продовженні списку слів.

 

Автор: Юрко Петрів Стрєлков-Серга. Поштова адреса: а/с 5000, Вінниця, 21018, Україна. Телефон: (0432) 329–911. E-mail: [email protected]